Лист до євреїв
9 Попередня угода містила закони про священне служіння і святе місце на землі.+ 2 Там був споруджений перший відділ намету, в якому стояв світильник,+ стіл, а також були викладені хліби представлення,+ і він називався Святе.+ 3 А за другою завісою+ був відділ намету, який називався Найсвятіше.+ 4 Там була золота курильниця+ й ковчег угоди,+ повністю покритий золотом.+ Усередині ковчега була золота посудина з манною,+ Ааронова палиця, що пустила бруньки,+ і таблиці+ угоди, 5 а на ковчезі — славні херувими, тінь яких падала на кришку+ примирення*. Однак тепер не час вдаватися в подробиці стосовно цього.
6 І, відколи все це так було споруджено, священики регулярно входять у перший відділ намету, щоб виконувати обов’язки, пов’язані зі священним служінням.+ 7 А в другий відділ раз у рік входить лише первосвященик,+ і входить не без крові.+ Він приносить її за себе+ та за гріхи народу,+ скоєні через незнання. 8 Так святий дух чітко показує, що, поки стояв перший намет, шлях у святе місце ще не був відкритий.+ 9 Цей намет є наочним прикладом, який стосується теперішнього часу,+ і Богу донині приносяться дари й жертви.+ Проте вони не можуть дати людині, яка служить* Богу, бездоганно чисте сумління.+ 10 Вони пов’язані лише з їжею, напоями та різного роду церемоніальними обмиваннями*.+ Такі вимоги закону стосувалися тіла+ і були накладені до визначеного часу, коли все мало бути доведене до ладу.
11 Коли ж з’явився Христос — первосвященик, який повинен був принести ті блага, котрі ми тепер маємо, він увійшов у величніший і досконаліший намет, нерукотворний, тобто той, що не належить до цього творіння. 12 Він раз і назавжди увійшов у святе місце — не з кров’ю козлів і молодих биків, а з власною кров’ю+ — та здобув для нас вічне визволення*.+ 13 Бо якщо кров козлів, биків+ і попіл з телиці, яким кропили тих, хто був опоганений, освячували людей настільки, що Бог вважав їх чистими,+ 14 то наскільки ж більше кров Христа,+ який завдяки дії вічного духу приніс себе непорочним Богу, очистить наше сумління від мертвих учинків,+ щоб ми служили* живому Богові!+
15 Ось тому Христос і є посередником нової угоди,+ щоб завдяки його смерті покликані отримали обіцянку про вічну спадщину,+ оскільки на основі викупу їх було визволено+ від переступів, учинених під попередньою угодою. 16 Бо, де є угода з Богом, там має настати смерть людини, яка її уклала*, 17 тому що угода набирає сили лише після смерті. Отже, поки людина, яка уклала угоду*, жива, ця угода не чинна. 18 Зрештою, і попередня угода набула чинності* не без крові. 19 Адже Мойсей, ознайомивши цілий народ з усіма заповідями Закону, взяв кров молодих биків і козлів, воду, а також яскраво-червону вовну й гісоп та покропив книгу* і весь народ, 20 кажучи: «Це кров угоди, якої Бог наказав вам дотримуватися».+ 21 Так само він покропив кров’ю намет і все, що мало використовуватись у святому служінні.+ 22 Тож за Законом майже все очищається кров’ю,+ і без пролиття крові немає прощення.+
23 Тому було необхідно, щоб земне відображення+ небесного очищалося саме так,+ а для небесного потрібні значно ліпші жертви. 24 Бо Христос увійшов не в рукотворне святе місце,+ зроблене на зразок дійсного,+ а в саме небо,+ щоб з’явитися перед* Богом задля нашого блага.+ 25 Первосвященик входить у святе місце з року в рік,+ але не зі своєю кров’ю, а з кров’ю тварин. Однак Христу не потрібно приносити себе в жертву багато разів. 26 Інакше йому б довелося багато разів страждати ще від заснування світу. А він виявився раз і назавжди при закінченні віків*, щоб усунути гріх, принісши в жертву самого себе.+ 27 Тож, подібно як люди мають один раз померти, а потім отримати присуд, 28 так і Христос був принесений в жертву раз і назавжди, щоб понести гріхи багатьох.+ А коли він з’явиться вдруге, то вже не для того, щоб усунути гріх*; і його побачать ті, хто з нетерпінням очікує, що він принесе їм спасіння.+