Звістка, яку ми повинні проголошувати

Єгова доручив нам серйозну відповідальність і великий привілей, сказавши: «Ви ж свідки Мої... а Я Бог!» (Ісаї 43:12). Ми не з тих, хто просто вірує. Ми ті, хто привселюдно свідчить про життєво важливі істини з натхненого Богом Слова. Яку ж звістку Єгова доручив проголошувати в наші дні? У центрі звістки — Бог Єгова, Ісус Христос та Месіанське Царство.

«БОГА БІЙСЯ, Й ЧИНИ ЙОГО ЗАПОВІДІ»

ЩЕ ЗАДОВГО до початку християнської доби Єгова сказав вірному Аврааму, що дасть дар, яким благословляться «всі народи землі» (Бут. 22:18). Крім того, Бог натхнув Соломона записати головний обов’язок усіх людей: «Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!» (Еккл. 12:13). Але як звістка про це мала дійти до мешканців цілого світу?

Хоча вірні прихильники Божого слова жили в усі історичні епохи, Біблія показує: інтенсивна всесвітня кампанія свідчення про добру новину мала тривати протягом «Господнього дня». Він розпочався 1914 року (Об’яв. 1:10). В Об’явлення 14:6, 7 передрікалося, що проголошення цієї важливої звістки мусило відбуватися під проводом ангелів і скеровуватися до «кожного люду, і племені, і язика, і народу». Ці люди мали чути заклик: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!» Бог хоче, щоб люди почули цю звістку. А ми маємо чудовий привілей брати участь в її поширенні.

«Бог правдивий». Слова «ви свідки Мої» Єгова промовив тоді, коли велася суперечка навколо питання, хто є справжнім Богом (Ісаї 43:10). Наша звістка — це не просто заклик до того, щоб люди ставали релігійними або вірили в якогось бога. Їм слід сповіщати про те, що єдиним правдивим Богом є Творець неба і землі (Ісаї 45:5, 18, 21, 22; Ів. 17:3). Достовірно передрікати майбутнє може лише справжній Бог. Наш привілей — показувати людям: слова Єгови сповнились у минулому, і це є вагомою підставою для твердої віри у здійснення всіх його обіцянок стосовно майбутнього (Іс. Нав. 23:14; Ісаї 55:10, 11).

Звичайно, багато людей, котрим ми свідчимо, поклоняються іншим богам або твердять, що не визнають жодного. Якщо ми хочемо привернути їхню увагу, треба починати розмову з того, що становить взаємний інтерес. Добрий приклад для нас міститься в книзі Дії 17:22—31. Зауваж: апостол Павло тактовно поводився зі слухачами, але все-таки він чітко пояснив їм, що всі люди підзвітні Богу — Творцю неба і землі.

Сповіщай про Боже ім’я. Не приховуй від людей імені правдивого Бога. Єгова любить своє ім’я (Вих. 3:15, НС; Ісаї 42:8, НС). Він бажає, щоб люди це ім’я знали. Єгова подбав, аби його славетне ім’я було вжито у Біблії понад 7000 разів. Наш обов’язок — знайомити з ним людей (Повт. 4:35, НС).

Майбутнє всіх людей залежить від того, наскільки вони знають Єгову і чи звертаються до нього з вірою (Йоіла 3:5; Мал. 3:16; 2 Сол. 1:8). Проте більшість мешканців землі не знайомі з Єговою. Це стосується і великого числа тих, хто твердить, що поклоняється Богу, про якого говорить Біблія. Навіть коли такі особи мають Святе Письмо і читають його, Боже ім’я їм, напевне, все одно не знайоме, адже його вилучено з більшості сучасних перекладів. Якщо ж декотрі й чули про ім’я «Єгова», то лише тоді, коли їхні релігійні керівники забороняли його вживати.

Як знайомити людей з Божим ім’ям? Найефективніший метод — показувати їм це ім’я у Біблії — якщо можливо, у їхньому власному примірнику. У декотрих перекладах Святого Письма Боже ім’я вживається тисячі разів. В інших перекладах воно з’являється тільки в Псалмі 68:4 (Дерк.), у книзі Вихід 6:3—6 (Хом., Кул.); 15:3 (Ог.) або ж у примітці до Вихід 3:14, 15 (Хом.) чи 6:3 (Ог.). У тих місцях, де оригінальний текст вживає Боже ім’я, багато перекладів містять виділені спеціальним шрифтом слова-замінники «Господь» і «Бог». Якщо ж декотрі сучасні перекладачі цілковито усунули з Біблії Боже ім’я, це можна показати людям, скориставшись якимсь давнішим перекладом. Ім’я Бога теж можна показати в релігійних гімнах або в написах на будівлях.

Фрагмент з Єремії 10:10 —13 у «Перекладі нового світу» можна успішно вживати і в розмовах з поклонниками інших богів. У цих віршах не лише наводиться ім’я Бога, але й виразно пояснюється, хто він такий.

Не наслідуй так званих християн і не ховай імені «Єгова» за такими словами, як «Бог» чи «Господь». Це, звичайно ж, не означає, що Боже ім’я слід уживати на початку кожнісінької розмови. Через упередження декотрі можуть її урвати. Але коли тобі вже вдалось закласти основу для розмови, то не ухиляйся від вживання Божого імені.

Цікаво, що Боже власне ім’я вжито у Біблії частіше, ніж сукупна кількість слів-титулів «Господь» та «Бог». Попри це ті, хто писав Біблію, не старалися вставляти це ім’я у кожне речення. Вони вживали його вільно, спонтанно і шанобливо. Це добрий взірець для нас.

Ім’я свідчить про особу. Те, що Бог посідає власне ім’я, є вже само по собі важливою істиною, однак це лише початок знайомства з ним.

Щоб любити Єгову і звертатись до нього з вірою, люди передусім мусять знати, яким Богом він є. Коли Бог знайомив Мойсея зі своїм іменем на горі Сінай, він не просто повторював слово «Єгова». Бог вказав Мойсеєві на свої видатні риси (Вих. 34:6, 7). Цей приклад можемо наслідувати й ми.

Коли ти говориш про благословення Царства в розмові з новозацікавленим чи у виступах перед збором, завжди пояснюй, що́ ці обіцянки говорять про Божу особистість. Згадуючи про його заповіді, наголошуй на мудрості та любові, які віддзеркалені в них. Роз’яснюй слухачам, що Божі вимоги призначені не для того, щоб ускладнити життя, а для того, щоб іти нам на благо (Ісаї 48:17, 18; Мих. 6:8). Показуй, як кожен вияв сили і влади Єгови свідчить про його характерні риси, норми та наміри. Звертай увагу слухачів на те, як врівноважено Єгова виявляє всі свої риси. Розповідай їм про власні почуття до Єгови. Твоя любов до нього може породити таку любов і в інших.

Суть нинішньої невідкладної звістки — заклика́ти всіх людей розвивати страх перед Богом. Наші слова повинні прищеплювати людям цей побожний страх. Такий страх є здоровою боязню, благоговінням та глибокою пошаною до Єгови (Пс. 89:7, НС). Боятися Єгови — це також усвідомлювати, що він найвищий Суддя і що наше майбутнє життя залежить від його схвалення (Луки 12:5; Рим. 14:12). Як бачимо, такий страх тісно переплітається з глибокою любов’ю до Єгови, а отже, і з палким бажання догоджати йому (Повт. 10:12, 13). Крім того, страх перед Єговою спонукує ненавидіти лихе, слухатися Божих наказів і поклонятися Йому цілим серцем (Повт. 5:29; 1 Хр. 28:9; Прип. 8:13). Такий страх оберігає нас від спроби служити Богові і водночас любити те, що у світі (1 Ів. 2:15—17).

Боже ім’я  «сильна башта». Ті, хто пізнає́ Єгову по-справжньому, потрапляють під його надійну охорону. Причина цього не просто в тому, що вони вживають Боже ім’я або можуть назвати риси Єгови. Річ у тім, що ці люди цілковито покладаються на нього. Ось що говориться про них у Приповістей 18:10: «Господнє Ім’я [«ім’я Єгови», НС] — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний».

Старайся завжди заохочувати інших покладатися на Єгову (Пс. 37:3; Прип. 3:5, 6). Така надія свідчить про віру в Єгову та його обіцянки (Євр. 11:6). Боже Слово дає запевнення: людей буде врятовано, коли вони ‘кличуть ім’я Єгови’, бо знають, що він — Владика Усесвіту, а також коли вони люблять його норми і твердо вірять, що справжній порятунок лише від нього (Рим. 10:13, 14НС). Навчаючи інших, допомагай їм розвивати таке переконання у всіх сферах життя.

Багатьом допікають нестерпні особисті проблеми. Такі особи іноді не бачать жодного просвітку. Закликай їх навчатися волі Єгови, покладатися на нього і застосовувати набуті знання (Пс. 25:5). Заохочуй їх щиро просити в Бога про допомогу і дякувати за отримані благословення (Фил. 4:6, 7). Коли ці люди знайомляться з Єговою не на рівні кількох біблійних тверджень, а бачать сповнення його обіцянок у власному житті, у них з’являється почуття безпеки, підстава котрого — по-справжньому розуміти, що символізує ім’я «Єгова» (Пс. 34:9; Єрем. 17:7, 8).

При кожній слушній нагоді уміло пояснюй людям, наскільки це мудро — боятися правдивого Бога Єгову і чинити його заповіді.

«СВІДЧЕННЯ ПРО ІСУСА»

ПЕРЕД поверненням до неба воскреслий Ісус Христос звелів своїм учням: «Моїми ви свідками будете... аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Про відданих Божих слуг сьогодення сказано, що вони «займаються свідченням про Ісуса» (Об’яв. 12:17НС). А наскільки сумлінно виконуєш цю працю ти?

Багато людей щиро запевняють, що вірять в Ісуса, але нічого не знають про його передлюдське існування. Вони не розуміють, що, він, перебуваючи на землі, справді був людиною. Їм важко збагнути, в якому розумінні Ісус — Божий Син. Цим особам майже нічого не відомо про його роль у виконанні Божого наміру. Вони не знають, чим Ісус займається тепер, і не розуміють, як його майбутні дії вплинуть на їхнє життя. Іноді такі люди навіть помилково думають, що Свідки Єгови не вірять в Ісуса. З огляду на це ми маємо привілей звіщати правду про вищезгадані справи.

Є й такі люди, котрі не вірять, що описаний в Біблії Ісус — це реальна особа. Дехто просто вважає його видатною людиною свого часу. Багато осіб відхиляє думку про те, що Ісус є Божим Сином. Тож, щоб ‘свідчити про Ісуса’ серед таких людей, від нас вимагається чималих зусиль, терпіння і тактовності.

Якщо твої слухачі хочуть одержати Божий дар вічного життя, то незалежно від своїх поглядів мусять набувати знань про Ісуса Христа (Ів. 17:3). Бог чітко висловив свою волю: усі, хто живе, повинні відверто ‘визнавати, що Ісус Христос — то Господь’, а також підкорятися його владі (Фил. 2:9—11). Тому, коли ми зустрічаємо людей, котрі мають тверді, однак хибні переконання або виявляють відверте упередження, іноді неможливо просто ухилитися від розмови про Ісусову роль. Буває, що про Христа можна говорити вільно — іноді вже на перших відвідинах. Але деколи можливо висловити лише кілька обережних думок, які допомагають слухачам виправити свій погляд на Ісуса. Часом доводиться думати і про те, як включити додаткові елементи цієї теми в розмову на наступних відвідинах. А втім, інколи неможливо обговорити з людиною повної ролі Ісуса, не проводячи з нею домашнього біблійного вивчення (1 Тим. 2:3—7).

Істотна роль Ісуса в Божому намірі. Наше завдання — пояснювати людям, що без віри в Ісуса Христа неможливо мати добрі стосунки з Богом, адже Ісус є «дорогою» і без його посередництва «до Отця не приходить ніхто» (Ів. 14:6). Людині не під силу збагнути сказане в Біблії, якщо вона не розуміє істотної ролі, яку Єгова відвів для свого первонародженого Сина. Чому? Тому що Єгова зробив свого Сина головною постаттю у здійсненні всіх своїх намірів (Кол. 1:17—20). На цьому факті зосереджуються біблійні пророцтва (Об’яв. 19:10). Ісус Христос — це той, через кого буде розв’язано всі проблеми, що постали через бунт Сатани і гріх Адама (Євр. 2:5—9, 14, 15).

Щоб зрозуміти Христову роль, особа мусить визнавати, що людство перебуває у жалюгідному становищі, з якого не може визволитися самотужки. Усі ми народжуємося грішними. Цей стан впливає на нас по-різному, але врешті-решт призводить до смерті (Рим. 3:23; 5:12). Роз’яснюй цей факт тим, кому свідчиш, а тоді показуй, що всім, хто вірить у викупну жертву Ісуса Христа, Єгова з любов’ю уможливив визволення від гріха та смерті (Марка 10:45; Євр. 2:9). Завдяки викупу ці люди отримують можливість жити вічно в досконалості (Ів. 3:16, 36). Жодного іншого шляху до життя не існує (Дії 4:12). Коли ти навчаєш окремих осіб або цілий збір, то не обмежуйся простим викладом цих фактів. Терпляче і доброзичливо прищеплюй своїм слухачам вдячність за Христів викуп. Коли людина цінує цей дар, це глибоко впливає на спосіб її мислення, поведінку та життєві цілі (2 Кор. 5:14, 15).

Ісус, певна річ, віддав себе у жертву тільки раз (Євр. 9:28). Тепер він активно служить Первосвящеником. Пояснюй іншим значення цього факту. Чи зазнаю́ть ці особи стресу, розчарувань, страждань або клопотів через недоброзичливе ставлення інших? Коли Ісус був людиною, він зазнав усього цього сам і тому добре розуміє наші почуття. Чи відчуваємо ми потребу в Божому милосерді, оскільки усвідомлюємо власну недосконалість? Коли просимо в Бога прощення на основі Христової жертви, Ісус діє як «помічник в Отця» і співчутливо «заступається за нас» (1 Ів. 2:1, 2НС; Рим. 8:34). Завдяки Ісусовій жертві та його первосвященицькому служінню ми можемо вільно приступати до Божого «престолу благодаті» і отримувати своєчасну поміч (Євр. 4:15, 16). З допомогою Ісуса-Первосвященика ми спроможні служити Єгові з чистим сумлінням попри всю свою недосконалість (Євр. 9:13, 14).

Але це ще не все: Ісус посідає велику владу, оскільки Бог призначив його Головою християнського збору (Матв. 28:18; Еф. 1:22, 23). Займаючи таке становище, Ісус дає християнам потрібні настанови, що узгоджуються з Божою волею. Коли ти навчаєш інших, роз’яснюй їм, що Головою збору є Ісус Христос, а не якась людина (Матв. 23:10). Уже під час першої зустрічі із зацікавленими запрошуй їх на зібрання збору, де ми вивчаємо Біблію за допомогою інформації від «вірного і мудрого раба». Пояснюй зацікавленим не лише, хто такий «раб», але й ким є його Пан — завдяки цьому вони ліпше усвідомлять керівну роль Ісуса (Матв. 24:45—47). Познайом зацікавлених зі старійшинами і розкажи, яким біблійним вимогам повинні відповідати такі чоловіки (1 Тим. 3:1—7; Тита 1:5—9). Поясни, що збір не належить старійшинам і що їхнє завдання — допомагати нам іти слідами Ісуса Христа (Дії 20:28; Еф. 4:16; 1 Пет. 5:2, 3). Показуй зацікавленим, що по всьому світі під головуванням Христа діє організована міжнародна спільнота.

З Євангелій ми довідуємося, що незадовго до Ісусової смерті, коли він в’їжджав у Єрусалим, учні вітали його словами: «Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я!» (Луки 19:38). Люди, котрі починають ґрунтовніше вивчати Біблію, дізнаю́ться, що Єгова наділив Ісуса владою керувати людьми з усіх народів (Дан. 7:13, 14). Коли ти виступаєш у зборі або проводиш вивчення, допомагай слухачам ліпше розуміти і глибше цінувати роль та важливість Ісусового правління.

Наголошуй на тому, що справжню віру в Христа-Царя та щирий послух його правлінню ми засвідчуємо способом свого життя. Розповідай, яку працю призначив помазаний на Царя Ісус своїм послідовникам (Матв. 24:14; 28:18—20). Пояснюй людям, які справи, за словами Ісуса — Чудесного порадника, слід ставити на перше місце в житті (Ісаї 9:5, 6, Хом.; Матв. 6:19—34). Розповідай, який дух, згідно зі словами Князя миру, мають виявляти його послідовники (Матв. 20:25—27; Ів. 13:35). Будь обережним, аби не брати на себе ролі судді і не оцінювати, наскільки інші роблять те, що повинні. Натомість заохочуй їх аналізувати, якою мірою підкорення царській владі Христа очевидне в їхніх учинках. Коли говориш про це іншим, включай у сказане і самого себе.

Клади Христа в основу. Біблія уподібнює працю підготовки християнського учня до будівництва споруди на основі, якою є Ісус Христос (1 Кор. 3:10—15). Щоб досягти успіхів у цій праці, представляй людям такого Ісуса, яким його описує Біблія. Не давай іншим приводу для думки, що наслідувати потрібно тебе (1 Кор. 3:4—7). Скеровуй їхню увагу на Ісуса Христа.

Якщо основу закладено вміло, учні збагнуть: Христос залишив нам зразка, «щоб пішли ми слідами Його» (1 Пет. 2:21). Щоб будувати на цій основі далі, заохочуй учнів читати і сприймати Євангелія не просто, як правдиву історію, а як взірець для наслідування. Допомагай зацікавленим брати до уваги властиві Ісусу погляди та риси. Закликай їх зважати на те, як Ісус ставився до свого Отця, як долав спокуси й випробування, як виявляв послух до Бога і як за різних обставин поводився з людьми. Наголошуй на тому, яка діяльність була головною для Ісуса. У результаті цього коли учень опиниться перед якимсь рішенням або випробуванням, то запитає себе: «А як у цій ситуації повівся б Ісус? Чи покажу я своїми діями щиру вдячність за те, що він зробив для мене?»

Не думай, що у виступах перед збором непотрібно звертати особливу увагу на Ісуса, бо брати і так вже у нього вірять. Твої слова несуть більше змісту, якщо поглиблюють цю віру. Говорячи про зібрання, пов’язуй сказане з Ісусовою роллю Голови збору. А коли говориш про проповідування, скеровуй увагу слухачів на те, з яким духом Ісус виконував своє служіння. Розповідай про служіння у світлі того, що Христос робить як Цар, аби зібрати людей і ввести їх у новий світ.

Як бачиш, не досить знати про Ісуса лише в загальних рисах. Щоб стати правдивими християнами, люди мусять по-справжньому його любити і вірити в нього. Така любов породжує в них бажання виявляти постійний послух (Ів. 14:15, 21). Ця любов допомагає людям не втрачати віри у скрутних обставинах, ходити слідами Ісуса по всі дні свого життя, а також засвідчувати, що вони — зрілі християни, міцно «закорінені й утверджені» на основі, котрою є Христос (Еф. 3:17, Хом.). Така поведінка несе хвалу Єгові — Богові й Отцю Ісуса Христа.

ЦЯ «ДОБРА НОВИНА ПРО ЦАРСТВО»

КОЛИ Ісус наводив подробиці знаку своєї присутності і закінчення системи речей, то передрік: «Проповідана буде ця Євангелія Царства [«добра новина про царство», НС] по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матв. 24:14).

Що ж це за звістка, яку слід так широко розголошувати? Це звістка про Царство, і про нього Ісус навчав нас молитися до Бога: «Нехай прийде Царство Твоє» (Матв. 6:10). Через те що Єгова наділив Христа правом керувати, в Об’явлення 11:15 (Хом.) це правління називається «царством Господа нашого [Єгови] і Христа його». Але зверни увагу: звістка, яку мали проголошувати у наш час, є більшою за обсягом, ніж та, що її проповідували Ісусові послідовники в першому сторіччі. Вони казали людям: «Наблизилося Царство Боже до вас!» (Луки 10:9). У той час помазаний на Царя Ісус перебував серед них. Одначе, згідно з Ісусовим передреченням у Матвія 24:14, мешканців усього світу мало бути сповіщено про ще одну важливу подію, яка сповнює Божий намір.

Видіння цієї події одержав пророк Даниїл. Він бачив, як Ісус Христос («ніби Син Людський») отримав від Бога Єгови («Старого днями») «панування й славу та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Дан. 7:13, 14). Та значуща для цілого Всесвіту подія відбулася на небесах у 1914 році. Після цього Диявола та його демонів було скинено на землю (Об’яв. 12:7—10). Відтоді ця стара система ввійшла у свої останні дні. Але перш ніж її буде цілковито усунено, по всій землі звіщається новина про те, що Божий Месіанський Цар уже керує з небесного престолу. Цю звістку повідомляють усім мешканцям планети. Їхній відгук на почуте показує, як вони ставляться до того, що Всевишній панує над «людським царством» (Дан. 4:29).

Але це ще далеко не все — майбутність принесе набагато більше. Ми і далі благаємо: «Нехай прийде Царство Твоє», однак вже не маємо на увазі, що його буде встановлено в майбутньому. Ми радше просимо, щоб небесне Царство вдалося до рішучих дій і сповнило пророцтва, поміщені в Даниїла 2:44 та Об’явлення 21:2—4. Воно перетворить землю на рай, мешканці якого любитимуть Бога та ближніх. Коли ми проповідуємо цю «добру новину про царство», то вказуємо людям на ті прийдешні події. Але крім того ми впевнено сповіщаємо їм, що Єгова вже передав своєму Сину повне право керувати. Чи саме цю добру новину ти проголошуєш, коли свідчиш про Царство?

Пояснюй, що таке Царство. А як виконувати своє доручення звіщати про Боже Царство? Можна виклика́ти зацікавлення в людини, зав’язуючи з нею розмови на різні теми, але з почутого вона мусить швидко розуміти, що головна тема наших слів — Боже Царство.

Істотна частина цієї праці — зачитування або цитування віршів про Царство. Коли ти говориш про нього, слухачі повинні розуміти, чим воно є. Іноді недостатньо сказати людині, що Боже Царство — це уряд. Декому важко уявити, що уряд — це щось невидиме. Цей факт можна пояснити їм по-різному. Можеш для прикладу сказати, що силу тяжіння не видно, однак вона сильно впливає на наше життя. Ми не бачимо Творця закону тяжіння, але добре розуміємо, що він володіє колосальною енергією. Біблія називає Його «Царем віків» (1 Тим. 1:17). Можеш навести інший приклад: багато мешканців великої країни жодного разу не були в столиці або ніколи особисто не зустрічались зі своїм правителем. Інформацію на ці теми вони черпають з новин. Так само інформацію про Боже Царство ми черпаємо з Біблії — книги, що випущена понад 2200 мовами. Це вона повідомляє нам про те, хто отримав право керувати в Царстві і чим воно займається. На обкладинці часопису «Вартова башта», який публікується більшою кількістю мов, ніж будь-яка інша періодика, сказано, що його мета— ‘оголошувати про Царство Єгови’.

Щоб люди ліпше розуміли сутність Царства, можеш вказати на те, чого вони сподіваються від свого уряду: економічного добробуту, миру, викорінення злочинності, неупередженого ставлення до всіх етнічних груп, надання освіти й медичних послуг. Пояснюй слухачам, що ці та інші розумні прагнення людства повністю задовольнить тільки Боже Царство (Пс. 145:16, НС).

Старайся виклика́ти в людях бажання стати підданими Царства, на чолі якого стоїть Ісус Христос. Звертай їхню увагу на чуда, котрі він чинив і якими показав, що́ робитиме на своєму становищі небесного Царя. Часто говори про привабливі риси, які виявляв Ісус (Матв. 8:2, 3; 11:28—30). Пояснюй, що Христос віддав за нас своє життя, а Бог воскресив його і обдарував безсмертним життям на небесах. Саме звідти Ісус править як Цар (Дії 2:29—35).

Підкреслюй думку про те, що Боже Царство керує з неба вже тепер. Усвідомлюй, однак, що більшість людей не бачить навколо себе видимих доказів такого правління. Визнавай цей факт і запитуй, чи відомо їм, якими мали бути ці доводи за словами самого Ісуса Христа. Пояснюй декотрі елементи збірного знаку, описані в Матвія, 24-му розділі, Марка, 13-му, і в Луки, 21-му. Відтак запитуй, чому вступ Христа на небесний престол мав призвести до таких умов на землі. Після цього скеровуй увагу людей на Об’явлення 12:7—10, 12.

Щоб навести приклад видимих дій Божого Царства, зачитуй людям Матвія 24:14 і описуй програму біблійної освіти, яка ведеться нині у всесвітньому масштабі (Ісаї 54:13). Розповідай про різні школи,— усі вони біблійні та безплатні,— в яких навчаються Свідки Єгови. Пояснюй, що ми не тільки проповідуємо від дому до дому, але й пропонуємо безплатний курс домашнього вивчення Біблії окремим людям та цілим родинам у понад 230 країнах. Який людський уряд спроможний запровадити таку широку освітню програму для своїх підданих, не кажучи вже про мешканців цілого світу? Запрошуй людей до Залу Царства і на конгреси Свідків Єгови: там вони на власні очі побачать, як ця біблійна освіта впливає на життя інших (Ісаї 2:2—4; 32:1, 17; Ів. 13:35).

Але чи зрозуміє співрозмовник, яким чином сказане стосується його власного життя? Можеш тактовно пояснити йому, що ціль твоїх відвідин — розповісти про можливість, котрою може скористатися кожний,— вибрати життя під правлінням Божого Царства. Але як вибрати? Набуваючи знань про Божі вимоги і живучи згідно з ними вже тепер (Повт. 30:19, 20; Об’яв. 22:17).

Допомагай ставити Царство на перше місце. Після того як людина прийняла звістку про Царство, їй ще потрібно зробити певні рішення. На яке місце в житті вона поставить Боже Царство? Ісус заклика́в своїх учнів постійно ‘шукати найперш Царства’ (Матв. 6:33). Як допомагати співхристиянам у цій справі? Слід подавати їм добрий приклад власною поведінкою і розмовляти з ними про те, як на практиці шукати найперш Царства. Час від часу можна запитувати співвіруючого, чи він уже обдумував можливості розширити своє служіння, і розповідати йому про те, як це вдається іншим. Можеш так обговорювати з ним біблійні оповіді, щоб вони поглиблювали в ньому любов до Єгови. Можна також наголошувати на реальності Царства. Ще одна можливість — показувати, наскільки важливою є праця проголошення про Царство. Найліпших результатів зазвичай вдається осягнути не тоді, коли вказувати людині, що́ робити, а тоді, коли виклика́ти в ній бажання діяти.

Без сумніву, у центрі найважливішої звістки, яку повинні проголошувати всі ми, стоять Бог Єгова, Ісус Христос та Царство. Важливим істинам про це слід надавати чільне місце у проповідуванні, у наших зборах та в особистому житті. Роблячи так, ми засвідчуємо, що здобуваємо справжню користь з освіти, яку дає Школа теократичного служіння.

УСІ МАЮТЬ ПОЧУТИ, ЩО...

Єгова — Творець неба і землі.

Єгова — єдиний правдивий Бог.

Єгова — це Бог, який виявляє надзвичайну любов, неперевершену мудрість, досконалу справедливість та незрівнянну силу.

Всі люди підзвітні Єгові за свої вчинки.

НАШЕ ПОКЛОНІННЯ ЄГОВІ...

Мусить ґрунтуватися на любові до нього.

Належить здійснювати цілим серцем — не таким, котре водночас любить і світські принади.

Має виразно свідчити, що ми глибоко цінуємо добрі стосунки з Богом.

ПОЯСНЮЙ ЛЮДЯМ, ЩО...

Добрі стосунки з Богом можливі лише через Ісуса Христа.

Визволення від гріха й смерті можливе тільки через віру в Ісуса Христа.

Бог хоче, щоб усі визнавали Ісуса Господом не на словах, а виконуючи його заповіді.

Біблійні відомості про Ісуса Христа — це правда, але більшість учень загальновизнаного християнства спотворюють ці факти.

ЗАПИТУЙ СЕБЕ:

Чи засвідчую я, що добре розумію роль Ісуса Христа як призначеного Голови збору?

Чи вдячність за Христову жертву є достатньо потужною рушійною силою у моєму житті?

Як ще повніше узгодити свої дії та погляди з прикладом Божого Сина?

СПОВІЩАЙ ЛЮДЕЙ, ЩО...

Боже Царство уже править з неба і невдовзі заступить усі людські уряди.

Царство перетворить землю на рай, мешканці якого любитимуть Бога та ближніх.

Лише Царство повністю задовольнить розумні прагнення усіх людей.

Бажання бути підданими Божого Царства ми виявляємо своїми теперішніми діями.

ЗАПИТУЙ СЕБЕ:

Чи засвідчую я своїм життям, що шукаю Царства перш за все інше?

Чи можу я щось змінити, щоб робити це повнішою мірою?

Що я можу робити, аби вселяти в інших бажання шукати найперш Царства?