Беріть за приклад близьких друзів Єгови

1—3. а) Чому ми впевнені, що можемо стати Божими друзями? б) Приклади яких людей ми розглянемо в цій статті?

У БІБЛІЇ Авраама тричі названо Божим другом (2 Хр. 20:7; Ісаї 41:8; Як. 2:23). По суті, цей вірний чоловік — єдиний, кого так названо в Біблії. Чи повинні ми дійти висновку, що з людей лише Авраам був другом Єгови? Ні, адже Біблія показує, що кожен з нас може розвинути дружбу з Богом.

² Боже Слово містить чимало розповідей про вірних чоловіків і жінок, які боялися Єгови, вірили в нього і ставали його близькими друзями. (Прочитайте Псалом 25:14). Апостол Павло писав про «велику хмару свідків», і, безперечно, всі вони були Божими друзями (Євр. 12:1). Серед них ми бачимо дуже різних людей.

³ Звернімо увагу на трьох близьких друзів Єгови, про яких розповідає Святе Письмо. Обговорімо приклад 1) Рут, відданої молодої вдови з Моаву, 2) Єзекії, праведного царя Юди, і 3) Марії, смиренної матері Ісуса. Чого ми вчимося з того, як кожен з них розвивав дружбу з Богом?

4, 5. Яке нелегке рішення мала прийняти Рут і чому їй було важко це зробити? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

⁴ Уявіть собі трьох вдів, які йдуть дорогою через рівнини Моаву. Вітер розвіває їхнє вбрання. Це Ноомі та її дві невістки, Рут і Орпа. Ми бачимо, що Орпа покидає їх і йде назад до свого дому в Моаві. Ноомі рішуче налаштована повернутися в Ізраїль, свою батьківщину. Поруч з нею Рут, яка має прийняти, мабуть, найважливіше рішення у своєму житті. Вона може або повернутися додому до свого народу, або залишитися зі своєю свекрухою Ноомі і піти у Віфлеєм (Рут 1:1—8, 14).

⁵ Рут могла думати, що має у Моаві рідних — маму та інших родичів, які би прийняли молоду вдову і подбали про неї. Моав був її батьківщиною. Там все їй було близьке: культура, мова, люди. Ноомі не могла їй обіцяти, що вона матиме таке у Віфлеємі. Тому свекруха порадила Рут залишитися в Моаві. Ноомі переживала, чи зможе посприяти тому, щоб її невістка мала і чоловіка, і дім. Що зробила Рут? Зверніть увагу, чим відрізнялась Рут від Орпи, котра «повернулася до свого народу і своїх богів» (Рут 1:9—15). Чи Рут хотіла повернутися до божків свого народу? Ні.

 6. а) Який мудрий вибір зробила Рут? б) Чому Боаз говорив, що Рут шукала притулку під крилами Єгови?

⁶ Здається, Рут дізналася про Бога Єгову від свого чоловіка або від Ноомі. Єгова не був подібний до богів Моаву. Рут знала, що Єгова гідний її любові і поклоніння. Однак недостатньо було одного знання. Рут мала прийняти рішення. Чи вона обере Єгову своїм Богом? Рут зробила мудрий вибір. Вона сказала Ноомі: «Твій народ буде моїм народом, і твій Бог — моїм Богом» (Рут 1:16). Як же зігріває наше серце любов Рут до Ноомі! Але її любов до Єгови була набагато важливішою. Заможний чоловік Боаз пізніше похвалив Рут за те, що вона шукала притулку під крилами Єгови. (Прочитайте Рут 2:12). Це нагадує нам пташеня, яке ховається під могутніми крильми дорослого птаха (Пс. 36:7; 91:1—4). Єгова став таким батьком для Рут. Він винагородив її за віру, і вона ніколи не мала підстав жалкувати про своє рішення.

 7. Що може допомогти тим, хто зволікає присвятити своє життя Єгові?

⁷ Багато хто дізнається про Єгову, але не наважується шукати в ньому притулку. Такі люди вагаються ставати його присвяченими охрещеними служителями. Якщо ви зволікаєте з рішенням присвятитися Єгові, подумайте, чому ви зволікаєте. Кожен служить тому чи іншому богу (Іс. Нав. 24:15). Чому б не шукати сховку в єдиному Богові, який гідний поклоніння? Присвячення Єгові — це чудовий спосіб виявити свою віру в нього. Він допоможе вам жити відповідно до цього рішення і подолати будь-які труднощі. Саме це Бог зробив для Рут.

 8. Опишіть оточення, в якому виростав Єзекія.

⁸ На відміну від Рут, молодий Єзекія належав до народу, присвяченого Єгові. Проте не всі ізраїльтяни жили відповідно до свого присвячення. Одним з них був цар Ахаз, батько Єзекії. Цей злий чоловік втягнув царство Юди в ідолопоклонство, навіть осквернив храм Єгови в Єрусалимі. Важко уявити дитинство Єзекії, оскільки деякі його брати зазнали жахливої смерті — їх живцем спалили в жертву для фальшивого бога (2 Цар. 16:2—4, 10—17; 2 Хр. 28:1—3).

9, 10. а) Чому Єзекія міг легко вирости озлобленим? б) Чому ми не повинні озлоблюватися на Бога? в) Чому нам не слід думати, що виховання людини визначає те, якою вона буде?

⁹ Єзекія легко міг вирости озлобленим, лихим чоловіком, противником Бога. Люди, котрі зазнали набагато менших труднощів, можуть думати, що мають вагомі підстави розпалюватися «гнівом на Єгову» чи озлоблюватися на його організацію (Присл. 19:3). А ще інші переконані, що через нездорове виховання вони приречені вести погане життя, можливо, повторювати помилки своїх батьків (Єзек. 18:2, 3). Чи такі погляди правильні?

¹⁰ Життя Єзекії дає чітку відповідь — такі погляди неправильні. Немає жодних підстав озлоблюватися на Єгову, бо від нього не походить зло, яке спадає на людей у цьому неправедному світі (Йова 34:10). Щоправда, батьки дуже сильно впливають на своїх дітей, і цей вплив може бути як добрим, так і поганим (Присл. 22:6; Кол. 3:21). Але це не означає, що виховання в сім’ї визначає життєвий шлях людини. Навпаки, всі ми отримали цінний дар від Єгови — здатність вибирати, що нам робити і якими бути (Повт. 30:19). Як Єзекія використав цей дар?

11. Завдяки чому Єзекія був одним з найліпших царів Юди?

¹¹ Хоча Єзекія був сином одного з найгірших царів Юди, він став одним з найліпших царів. (Прочитайте 2 Царів 18:5, 6). Дійсно, батько подавав Єзекії жахливий приклад, але він бачив приклади також інших людей. У ті дні пророками служили Ісая, Михей, Осія. Ми можемо собі уявити, як цар Єзекія уважно прислухався до натхнених проголошень цих вірних чоловіків, дозволяючи Божим порадам і виправленню глибоко проникати у своє серце. Тож Єзекія почав виправляти жахливе зло, яке учинив його батько. Він очистив храм, примирив людей з Богом і, організувавши масштабну кампанію, знищив поганські ідоли (2 Хр. 29:1—11, 18—24; 31:1). Коли Єзекія стикнувся з непосильними труднощами, як-от загроза нападу ассирійського царя Сінаххеріба на Єрусалим, він виявив неабияку мужність і віру. Єзекія покладався на Бога спасіння і зміцнював його народ словом і прикладом (2 Хр. 32:7, 8). Пізніше Єзекія потребував виправлення, бо повівся пихато. Але він упокорився і покаявся (2 Хр. 32:24—26). Поза всяким сумнівом, Єзекія не дозволив, щоб його минуле занапастило йому життя і позбавило майбутнього. Натомість він показав, що був другом Єгови, і подав чудовий приклад для наслідування.

12. Як багато людей, подібно до Єзекії, показують, що є друзями Єгови?

¹² Ми живемо в бездушному і жорстокому світі, тому нас не дивує, що чимало дітей виростають без батьківської любові і захисту (2 Тим. 3:1—5). Багато християн у наш час виховувалися у неблагополучних сім’ях, однак вони розвинули близьку дружбу з Єговою. Подібно до Єзекії, вони показують, що минуле людини не повинне визначати її майбутнього. Бог наділив нас свободою волі, і для нас велика честь послуговуватися цим даром, щоб міцно триматися Єгови і нести йому хвалу та славу, як це робив Єзекія.

13, 14. Чому завдання Марії могло здаватися їй надто складним і що вона відповіла на слова Гавриїла?

¹³ Через багато століть після Єзекії смиренна молода єврейка з Назарета розвинула особливу дружбу з Єговою. Жодна інша людина не отримала такого завдання. Ця дівчина мала завагітніти та народити й виховати єдинородного Сина Бога! Уявіть, наскільки впевненим, мабуть, був Єгова в Марії, дочці Ілія, і як він їй довіряв, якщо дав таке унікальне завдання. А як відреагувала Марія, коли про це почула?

¹⁴ Легко зосередитися лише на незрівнянній честі, якої була удостоєна Марія. Проте варто взяти до уваги, що могло її непокоїти. Божий ангел Гавриїл сказав Марії, що вона чудом завагітніє, не маючи стосунків з чоловіком. Гавриїл не казав, що сам піде до рідних та близьких Марії і пояснить, як саме вона завагітніла. Що ж вони подумають? Марія, напевно, переживала і за свого нареченого Йосипа. Як вона переконає його, що залишилася йому вірною, хоч і вагітна? Більш того, на неї лягала велика відповідальність — виростити єдинородного Сина Всевишнього, дбати про нього і виховувати його. Ми не знаємо, які думки роїлися в голові Марії, коли Гавриїл розмовляв з нею. А втім, нам відомо, що вона відповіла: «Я раба Єгови! Нехай станеться зі мною, як ти сказав» (Луки 1:26—38).

15. Чому віра Марії надзвичайна?

¹⁵ Віра Марії справді надзвичайна. Життя рабині повністю залежало від її пана. Тож Марія віддала все в руки свого Пана, Єгови. Вона вірила, що він подбає про неї і захистить. Марія хотіла служити Єгові так, як він вважає за потрібне. Звідки вона мала таку віру? З вірою не народжуються. Її набувають завдяки власним зусиллям і благословенню Бога (Гал. 5:22; Еф. 2:8). З чого видно, що Марія докладала зусиль, аби зміцнювати свою віру? Це видно з того, як вона слухала і як говорила.

16. З чого видно, що Марія вміла добре слухати?

¹⁶ Як Марія слухала. Біблія радить кожній людині «бути швидкою до слухання, повільною на слова» (Як. 1:19). Чи вміла Марія добре слухати? Очевидно, що так. В Євангелії від Луки двічі сказано, що Марія приділяла велику увагу словам, які мали глибоке духовне значення, і пізніше знаходила час, аби роздумувати над тим, що почула. Коли народився Ісус, прості пастухи принесли Марії звістку ангелів. Через 12 років Ісус, який ще був хлопчиком, висловив глибоку духовну думку. В обох випадках Марія слухала, запам’ятовувала і ретельно обмірковувала почуте. (Прочитайте Луки 2:16—19, 49, 51).

17. Чого ми вчимося з того, як Марія говорила?

¹⁷ Як Марія говорила. У Біблії записано небагато слів Марії. Найдовше її висловлювання міститься в Луки 1:46—55. Ті слова показують, що Марія добре знала натхнені Писання. Її слова нагадують молитву Анни, матері пророка Самуїла (1 Сам. 2:1—10). За деякими підрахунками, у своєму монолозі Марія цитувала Писання 20 разів. Безсумнівно, Марія була жінкою, яка вільно розмовляла на духовні теми. Вона легко діставала зі скарбниці свого серця безцінні істини, котрі дізналась від свого найбільшого Друга, Бога Єгови.

18. Як ми можемо наслідувати віру Марії?

¹⁸ Ми, як і Марія, іноді отримуємо завдання від Єгови, які здаються нам важкими. Подібно до Марії, смиренно віддаваймо себе в руки Єгови і довіряймо, що він діятиме нам на благо. Ми можемо наслідувати віру Марії, коли уважно слухаємо те, чого вчимося про Єгову та його наміри, роздумуємо над духовними істинами і з радістю розповідаємо про них іншим (Пс. 77:11, 12; Луки 8:18; Рим. 10:15).

19. У чому ми можемо бути впевнені, якщо наслідуємо визначні приклади віри, описані в Біблії?

¹⁹ Хто може сумніватися, що Рут, Єзекія і Марія, подібно до Авраама, були друзями Єгови? Вони разом з «великою хмарою свідків» і багатьма іншими вірними служителями мали надзвичайну честь бути друзями Бога. Тож і далі наслідуймо такі приклади віри (Євр. 6:11, 12). Тоді ми можемо бути впевнені, що отримаємо чудову нагороду — будемо близькими друзями Єгови вічно!