Злива хімікатів
НАШЕ сторіччя по праву можна назвати добою хімії. Штучні хімічні сполуки змінили наше життя. У помешканнях, в офісах та на заводах — сила силенна аерозолів, штучних замінників цукру, косметичних засобів, барвників, друкарських та інших фарб, пестицидів, ліків, пластмас, охолоджувальних речовин, синтетичних тканин; перелік цих хімікатів міг би зайняти не одну сотню сторінок.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), для того щоб задовольнити потребу у цих продуктах, світова промисловість щороку випускає хімікатів на суму приблизно 1,5 трильйона доларів США. ВООЗ повідомляє також, що коло 100 000 хімікатів є у продажу, а щороку на ринок надходять від 1000 до 2000 нових хімічних продуктів.
Спостерігаючи таку зливу хімікатів, не можна не розмірковувати над питанням щодо їхнього впливу на довкілля та на здоров’я людей. Насправді ніхто не знає, що нас чекає в майбутньому. Як сказала одна лікарка, «ми всі належимо до піддослідного покоління, а про кінцеві результати буде відомо тільки через десятки років».
Що більше хімікатів, то більша небезпека?
Ті, на кому дія хімічних забруднювачів позначається найбільше, зауважує ВООЗ,— це «бідні, неписьменні люди з невеликими знаннями або й зовсім без них чи без елементарної інформації про небезпечність хімікатів, з якими вони щодня безпосередньо або опосередковано мають справу». Особливо це стосується пестицидів. Але хімікати діють на всіх нас.
Приблизно 20 відсотків колодязної води штату Каліфорнія забруднено, у тому числі пестицидами, вище офіційно допустимого рівня, зазначається у книжці «Зелена історія світу» (англ.). Там же говориться: «У штаті Флорида 1000 колодязів закрито через забруднення; в Угорщині є міста і села, разом їх 773, де вода не придатна до споживання; у Британії забруднення 10 відсотків водоносного шару перевищує рівень, встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, а в деяких районах Сполучених Штатів Америки та Британії новонародженим не можна давати воду з-під крана через велику кількість нітратів у ній».
Ртуть—ще один корисний, але потенційно отруйний елемент. Вона потрапляє у навколишнє середовище як через заводські димарі, так і через мільярди ламп денного світла. Те саме стосується й свинцю, бо він входить у склад багатьох товарів: від пального до фарб. Але так само, як ртуть, він отруйний, особливо для дітей. Вплив свинцю може знизити «коефіцієнт розумового розвитку [дитини] на чотири пункти», говориться в повідомленні з Каїра (Єгипет).
За даними Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища, внаслідок діяльності людини щороку приблизно 100 тонн ртуті, 3800 тонн свинцю, 3600 тонн фосфатів та 60 000 тонн миючих засобів потрапляють у Середземне море. Зрозуміло, море у критичному стані. Але не воно одне. Організація Об’єднаних Націй оголосила 1998 рік Міжнародним роком океану. Усі океани світу в біді, а основна причина — забруднення.
Завдяки хімічній промисловості ми маємо багато корисних товарів, але споживання їх та складування відходів багатьох з них сильно шкодять довкіллю. Чи не зробили ми себе, як недавно написав один журналіст, «заложниками прогресу?»
[Рамка на сторінці 4]
Хімічні речовини й хімічні реакції
«Хімічними речовинами» називаються всі основні речовини, з яких складається світ довкола нас, у тому числі понад сто головних елементів, як-от залізо, свинець, ртуть, вуглець, кисень та азот. До хімічних сполук, або поєднання різних елементів, належить вода, кислоти, солі та спирти. Багато сполук утворюються в природі.
«Хімічній реакції» дають таке визначення: «Процес, завдяки якому одна речовина хімічним шляхом перетворюється на іншу». Хімічною реакцією є горіння; воно перетворює одну горючу речовину, як-от папір, бензин, водень тощо, на зовсім іншу речовину або речовини. Багато хімічних реакцій відбувається безперервно, як довколо, так і всередині нас.
[Ілюстрація на сторінці 3]
Найбільше від хімічних забруднювачів страждають бідні.