Видання овочів на життя вічне

“Засіяний же на добрій землі, це той, що чує слово і розуміє його і який дійсно видає овоч, і родить одно в сто разів, друге в шістдесят а інше в тридцять.”— Мат. 13:23, НС.

ЄГОВА любується в плодотворності, а головно там, де вона приносить життя вічне. Там де овочі там і життя; і що приносить добрі овочі, те заслугує на життя. Всякий ратай відчуває радість і вдоволення в плодовитості землі під його управою. Не менше це є правда відносно найбільшого ратая зі всіх, яким є Бог Єгова. Це сталося на третій день творення, що той великий Управитель всієї землі видав оцей наказ: “Нехай земля видасть траву, і зела з насінням, і овочні дерева, плодющі по свойому родові, щоб його насіння було в йому, на землі.” Як бачите, то Він не сотворив цієї землі надармо. Пізнійше, нім Він сотворив чоловіка і жінку, “Єгова Бог насадив город в Едені на востоці, та й осадив там чоловіка, якого він создав. І сотворив Бог Єгова із землі всяке дерево, принадне на вид і смачне для їди; дерево також посеред саду, і дерево пізнання добра і зла.” (1 Мойс. 1:11; 2:8, 9, АС) Ось цьому звершеному чоловіку великий Управитель віддав землю і його будучій родині управляти і доглядати її, розширюючи город Еден навколо кулі земної, щоб зробити його раєм розкошей. Великий Управитель іще довершить цей замір свій відносно раю, щоб послушні з людства могли втішатися життям вічним у щасливому домі. Кормлячись звершеними овочами цього земного раю вони мали піддержувати їх життя повіки.

² Противник Бога й чоловіка засіяв насіння сумніву і недовір’я в серцю жінки в Едені. Вони закорінились в ній і принесли овоч у формі ігнорування її чоловіка як голови, і непослушенство до Бога. Через жінку противник засіяв в серці її мужа любов до жінки більшу чим любов до Бога Єгови, що в дійсності було більше любов до себе чим до Бога. Таке насіння самолюбства закорінилося в його серцю і видало під управою його жінки овочі у формі добровільного порушення закону Єгови проти їдження забороненого овочу. Овочі так видані Адамом і Евою, не зустріли Божого одобрення, бо цим вони показали послушенство до волі противника, Сатани Диявола, радше чим до волі Божої. Отже цей овоч запровадив їх до смерти і знищення, а не до життя вічного в раю розкошей. Бог засудив непослушну пару на смерть і вигнав їх з города еденського, поза можливість дістатися до “дерева життя”, щоб вони не “поїли і не стали жити вовік”. (1 Мойс. 3:1—24) Виповідаючи засуд на противника, який, як вуж, задумав запровадити людство в непослушенство, Бог Єгова заявив свій намір установити нове правительство для оправдання Себе, як Суверена вселенної, якого всі люди повинні слухати. Він проголосив свій замір випровадити той уряд із утроби своєї небесної універсальної орґанізації і цим розбити діла вужа.— 1 Йоана 3:8, НС.

³ Небесна універсальна орґанізація любила Бога. Отже виходить, що вона не любила вужа. Отже, той новий уряд, який мала породити Божа орґанізація, уподібнена до жінки, мав напевно любити Бога і ненавидіти Вужа. Бог постановив випробувати і доказати лояльність цього правительства тим, що він позволив вужеві зранити п’яту його головного члена, Царя, Насіння Божої жінки. Тоді при помочи цього випробуваного і лояльного правительства, Бог замірив знищити цілком Вужа і всіх лукавих потомків, які той вуж мав сплодити. В цей спосіб Бог замірив принести назад цілу землю і її жителів під всесвітню суверенність Бога і привернути рай і розповсюднити його по цілій землі. Все це було заключено в його таємничих словах до Вужа, Сатани Диявола: “Я положу ворогування між тобою а жінкою, і між твоїм насінням і її насінням; він розщавить твою голову, а ти зраниш його п’яту.” (1 Мойс. 3:15, Ле.) Чотири тисячі літ пізнійше Божий Син з неба, Ісус Христос, потерпів зранення п’яти і був піднесений з мертвих і повернув до неба, щоб статися Царем. Потому його апостол Павло писав до вірних послідовників Царя: “Зі свого боку, Бог, що дає мир, покрушить Сатану незабаром під ногами вашими.” (Рим. 16:20, НС) Час уже дуже короткий, що Сатана і його насіння будуть покрушені, і опісля рай буде привернений на землі.

⁴ Коли він терпів таке зранення своєї п’яти вмираючи на дереві тортур на Голгофі, Ісус Христос обіцяв привернути рай на землі. Злочинець, який висів побіч його, щойно висказав був слова співчуття: “Ісусе, спогадай мене, коли прийдеш в царство твоє.” Ісус показав надію воскресення, яку він поставив перед тим злочинчем і всім людством в їх гробах, кажучи до нього: “Направду кажу тобі сьогодні, ти будеш зі мною в раю.” (Луки 23:42, 43, НС; Ро) Той злочинець не був послідовником Ісуса Христа і тому міг надіятися тільки на рай як місце для його вічного життя. Одначе впродовж трьох і пів роки Ісусової навчальної кампанії між Жидами, він запросив віруючих статися Його послідовниками через занехання цього світа. Він не ставив перед ними надію на земний рай, але небесну надію. Він сказав їм про свій поворот до неба прийняти позицію царя в правительстві нового світа, і запросив їх, щоб вони доказали, що вони є гідні мати участь із Ним в Його небеснім царстві. Для цієї цілі Він сказав їм многі причти або ілюстрації і пояснив значіння їх їм. Між іншими вимогами, вони мусили бути плодовитими на хвалу Божу і Його царства. Овочі цього рода приносять життя вічне для плодоносника, коли ж овочі, які Ева і Адам принесли в Едені, спричинили смерть всім нам. Щоб пояснити це, Ісус, в своїм другім році публичної лекції, дав цю причту про сівача. Ті що шукають життя будуть інтересуватися студією артикулу, який наступає.