Старійшини, чи ви навчаєте інших братів?

1, 2. Яку ситуацію помітили районні наглядачі в багатьох зборах?

РАЙОННИЙ НАГЛЯДАЧ уже закінчував зустріч з радою старійшин. Він з теплотою в серці дивився на цих працьовитих пастирів. Серед них були брати, які годилися йому в батьки. Але його теж непокоїло майбутнє збору, тому він запитав: «Брати, що ви робите, аби навчати інших виконувати додаткові обов’язки у зборі?» Вони пам’ятали, що протягом минулого візиту районний наглядач заохочував їх приділити більше уваги навчанню братів. Зрештою один старійшина відповів: «Щиро кажучи, майже нічого». Інші старійшини кивнули головою на знак згоди.

² Якщо ти християнський старійшина, то, можливо, тобі знайома така ситуація. Районні наглядачі по всьому світі помітили, що в багатьох зборах старійшинам треба докладати більше зусиль, аби навчати молодих і старших братів дбати про отару. Адже це становить проблему. Чому?

 3. а) Як Святе Письмо наголошує на важливості навчання і чому це має цікавити всіх нас? (Дивіться примітку). б) Чому декотрим старійшинам нелегко навчати інших?

³ Як старійшина, ти, напевне, розумієш, що в навчанні інших вкрай важливим є індивідуальний підхідa. Ти знаєш, що для духовного зміцнення зборів і для створення нових зборів потрібно більше братів. (Прочитайте Ісаї 60:22). Також Боже Слово настійно радить тобі «навчати інших». (Прочитайте 2 Тимофія 2:2). Усе ж тобі, як і згаданим на початку старійшинам, іноді нелегко це робити. Оскільки ти дбаєш про сім’ю, працюєш на роботі, виконуєш обов’язки у зборі й займаєшся іншими невідкладними справами, то, здається, що зовсім не маєш часу на навчання братів у зборі. Тож розгляньмо, чому треба відводити перше місце навчанню братів.

 4. Чому деякі старійшини інколи відкладають навчання?

⁴ Чому деяким старійшинам нелегко виділяти час на навчання? Можливо, дехто думає: «Навчання важливе, але не настільки нагальне, як інші зборові справи, котрі просто не можуть чекати. Якщо трохи відкласти навчання, збір і далі діятиме». Щоправда, багато справ вимагають негайної уваги, але якщо зволікати з навчанням, це може зашкодити духовності збору.

5, 6. Який урок можна взяти з прикладу про водія та його погляд на заміну мастила у двигуні і як цей приклад можна застосувати до навчання у зборі?

⁵ Розгляньмо приклад. Водій знає, що необхідно регулярно міняти мастило, аби його автомобіль був у доброму стані і справно працював двигун. Однак він може вважати, що це не настільки важливо, як заправляти автомобіль. Бо якщо в баку не буде пального, автомобіль невдовзі повністю зупиниться. Водій може думати: «Якщо я не маю часу поміняти мастило, то двигун і далі працюватиме, принаймні деякий час». Але яка існує небезпека? Якщо відкладати заміну мастила у двигуні, то настане день, коли автомобіль повністю вийде з ладу. Коли таке трапиться, водій витратить багато часу та грошей на ремонт автомобіля. Який урок з цього можна взяти?

⁶ Старійшини дбають про багато важливих завдань, які треба виконати без зволікань, інакше це негативно позначиться на зборі. Тож, подібно до водія з прикладу, який має стежити за тим, щоб у баку було пальне, старійшини мають «визначати, що є важливішим» (Філ. 1:10). А втім, деякі старійшини настільки зайняті нагальними справами, що нехтують навчанням інших — так би мовити, відкладають заміну мастила у двигуні. Якщо ж старійшини відкладають необхідне навчання, то у зборі рано чи пізно буде не вистачати досвідчених старійшин, котрі дбали б про всі його потреби.

 7. Що можна сказати про старійшин, які присвячують свій час навчанню?

⁷ Безперечно, ми не повинні вважати навчання інших чимось неістотним. Далекоглядні старійшини, які присвячують свій час навчанню менш досвідчених братів, є мудрими управителями, а також справжнім благословенням для цілого збору. (Прочитайте 1 Петра 4:10). Який пожиток отримує збір?

 8. а) Що має спонукувати старійшин навчати інших? б) Який важливий обов’язок мають старійшини, котрі служать там, де є більша потреба? (Дивіться рамку «Важливе завдання»).

⁸ Навіть найдосвідченішим старійшинам варто скромно визнавати, що з похилим віком вони чимраз менше зможуть робити щось для збору (Мих. 6:8). Крім того, старійшинам реалістично було б зважати на те, що через «час і випадок» в їхньому житті можуть відбутися раптові зміни, і вони будуть не в стані виконувати зборові обов’язки (Еккл. 9:11, 12; Як. 4:13, 14). Тому далекоглядні старійшини, котрі щиро цікавляться благополуччям овець Єгови, заздалегідь діляться з молодими братами своїм досвідом, набутим за роки вірного служіння. (Прочитайте Псалом 71:17, 18).

 9. З огляду на яку майбутню подію вкрай важливо навчати інших?

⁹ З якої ще причини старійшини, котрі навчають інших, є благословенням для отари? Вони сприяють міцності збору. Як саме? Завдяки зусиллям старійшин більше братів готові допомагати зборові, щоб він залишався міцним та об’єднаним не тільки тепер, але й особливо в буремні часи прийдешнього великого лиха (Єзек. 38:10—12; Мих. 5:5, 6). Отже, дорогі старійшини, заохочуємо вас регулярно навчати інших уже сьогодні.

10. Що необхідно робити старійшині, аби мати час для навчання інших?

¹⁰ Звичайно, ми розуміємо, що ви приділяєте дуже багато часу для виконання важливих зборових справ і вам може здаватися, ніби у вашому щільному графіку вже немає місця для навчання. Усе ж вам потрібно викроїти час, щоб навчати інших (Еккл. 3:1). Так ви зробите мудрий внесок.

11. а) Яка особливість порад, що їх дали старійшини з різних країн стосовно навчання братів? б) Чому, згідно з Прислів’я 15:22, корисно взяти до уваги поради інших старійшин?

¹¹ Нещодавно групу старійшин, яким вдається допомагати братам зростати духовно, попросили розповісти про їхній підхід до навчання іншихb. Хоча обставини цих братів дуже різняться, вони дали навдивовижу подібні поради. Про що це говорить? Таке біблійне навчання корисне для учнів «всюди, в усіх зборах», як це було за часів апостола Павла (1 Кор. 4:17). Тож у цій і наступній статтях ми розглянемо деякі поради цих старійшин (Присл. 15:22). Для простоти викладу ми називатимемо тих, хто навчає, «учителями», а тих, хто навчається, «учнями».

12. Що вчитель повинен робити і чому?

¹² Учитель має створити сприятливі для навчання умови. Подібно як садівник, перш ніж щось посадити, обробляє, або спушує, ґрунт, хороший учитель, перед тим як навчати учня чогось нового, підготовляє, або стимулює, його серце. А як учителі створюють сприятливі умови для навчання інших? Вони використовують підхід, схожий до того, що його використовував один пророк давнини. Який саме?

13—15. а) Яке завдання отримав пророк Самуїл? б) Як Самуїл виконав це завдання? (Дивіться малюнок на початку статті). в) Чому ця біблійна розповідь про Самуїла має особливо цікавити старійшин в наші дні?

¹³ Якось понад 3000 років тому Єгова сказав літньому пророку Самуїлу: «Завтра, приблизно в цей же час, я пошлю до тебе чоловіка із землі Веніямина. Помаж його на провідника для мого народу Ізраїля» (1 Сам. 9:15, 16). Самуїл зрозумів, що його роль провідника підходить до свого завершення і що Єгова доручає йому помазати наступника. Пророк Самуїл, мабуть, думав: «Як мені підготувати цього чоловіка для такого завдання?» Йому спала на думку певна ідея, і він визначив план дій.

¹⁴ Наступного дня, коли Самуїл побачив Саула, Єгова сказав цьому пророку: «Ось чоловік». Тоді Самуїл втілив свій план. Він запросив Саула на обід і привів у їдальню. Там він посадив Саула і його слугу на найліпші місця, подав найкращий шматок м’яса і сказав: «Їж, цей шматок залишили для сьогоднішньої події». Відтак Самуїл повів Саула до свого дому, дорогою вони розмовляли. Пророк Самуїл хотів скористатися приємною атмосферою, якій посприяв смачний обід і спокійна прогулянка. Він запросив Саула піднятися на дах його дому. У прохолоді вечірнього вітерця Самуїл «продовжив розмовляти з Саулом на даху дому», аж поки вони не пішли спати. На другий день Самуїл помазав Саула, поцілував його і дав йому додаткові настанови. Після цього пророк попрощався з Саулом, котрий був уже готовим до подальших подій (1 Сам. 9:17—27; 10:1).

¹⁵ Помазати чоловіка на провідника народу — це, звичайно, не те саме, що навчати брата виконувати обов’язки старійшини чи служителя збору. Але нині старійшини можуть взяти кілька цінних уроків з підходу Самуїла. Розгляньмо два з них.

16. а) Які почуття мав Самуїл, коли ізраїльтяни захотіли царя? б) З яким умонастроєм Самуїл виконав завдання помазати Саула?

¹⁶ Будьте охочі й не вагайтеся. Коли Самуїл уперше почув, що ізраїльтяни хочуть царя з людей, він засмутився і вважав, що народ відкинув його (1 Сам. 8:4—8). Він, по суті, не хотів робити того, що вимагали ізраїльтяни. Тому Єгова три рази сказав йому послухатися їх (1 Сам. 8:7, 9, 22). А втім, Самуїл не дозволив, щоб у його серці зародилася злоба чи образа на чоловіка, який мав стати його наступником. Коли Єгова сказав цьому пророку помазати Саула, він послухався і зробив це не лише з почуття обов’язку, а охоче і з любові.

17. Як старійшини наслідують Самуїла і яке задоволення це їм приносить?

¹⁷ Подібно до Самуїла, досвідчені старійшини доброзичливо ставляться до учнів (1 Пет. 5:2). Такі старійшини охоче їх навчають і не бояться доручати їм певні обов’язки у зборі. Великодушні вчителі вважають старанних учнів «співпрацівниками» — цінним дарунком для збору,— а не конкурентами (2 Кор. 1:24; Євр. 13:16). Такі безкорисливі вчителі відчувають неабияке задоволення, коли бачать, як учні послуговуються своїми здібностями на благо збору (Дії 20:35).

18, 19. Як старійшина може підготувати серце учня і чому такий підхід вкрай важливий?

¹⁸ Будьте друзями, а не лише вчителями. Коли пророк Самуїл зустрів Саула, він міг просто розкупорити посудину з олією, швидко вилити її на голову Саула і вислати в дорогу нового царя — помазаного, але непідготовленого. Натомість Самуїл люб’язно виділив час, щоб поступово підготувати серце Саула. Лише після того, як вони смачно поїли, спокійно прогулялися, довго спілкувалися і добре відпочили, пророк побачив, що настав слушний момент помазати Саула.

¹⁹ Так само вчителі в наші дні повинні починати навчання, відводячи час для створення невимушених, дружніх стосунків з учнем. Щоб зав’язати близькі стосунки, старійшини роблять певні кроки, які можуть різнитися і залежати від місцевих обставин та звичаїв. Хоч би де жив старійшина, якщо попри свій щільний графік він виділяє час для учня, то, по суті, каже йому: «Ти важливий для мене». (Прочитайте Римлян 12:10). Це безмовне запевнення чітко зрозуміють і дуже цінуватимуть старанні учні в будь-якій країні.

20, 21. а) Який вчитель є успішним? б) Про що піде мова в наступній статті?

²⁰ Старійшини, пам’ятайте: успішний вчитель — це той, хто не лише любить вчити, але й любить людину, яку навчає. (Порівняйте Івана 5:20). Учень швидко розпізнає́ таку важливу характерну особливість свого вчителя, і це неабияк вплине на те, як він буде відгукуватися на навчання. Тому, дорогі старійшини, коли навчаєте, будьте не просто вчителями, але й друзями (Присл. 17:17; Ів. 15:15).

²¹ Підготувавши серце учня, старійшина хоче передати йому необхідні знання. Якими методами можуть послуговуватися старійшини? Про це піде мова в наступній статті.