Середа, 27 березня
Шукайте найперше Царства (Матв. 6:33).
Коли Ісус помер, його учні дуже сумували. Вони втратили близького друга, а всі їхні сподівання, здавалося, залишилися невиправданими (Луки 24:17—21). Але після свого воскресіння Ісус допоміг їм зрозуміти, яку саме роль він відіграє у виконанні біблійних пророцтв. Також він дав їм важливе завдання (Луки 24:26, 27, 45—48). Коли Ісус вознісся на небо, від смутку учнів уже не було жодного сліду. Вони були щасливі, що їхній Пан живий і що він допомагатиме їм виконувати їхнє нове доручення. Радість переповнювала їхнє серце, і вони безперестанку вихваляли Бога (Луки 24:52, 53; Дії 5:42). Так само як Ісусові учні, ми хочемо ставити справи Царства на перше місце в житті. Звичайно, служіння Єгові вимагає постійних зусиль, але він обіцяє щедро їх благословляти (Присл. 10:22). w23.01 30, 31, абз. 15, 16
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 16 нісана) Марка 16:2—8
Четвер, 28 березня
До пороху вернешся (Бут. 3:19).
Щоб не повторити помилки Адама і Єви, нам необхідно більше дізнаватися про Єгову, роздумувати про його риси і намагатися зрозуміти його спосіб мислення. Тоді наша любов до Єгови стане ще сильнішою. Ось як це видно з прикладу Авраама. Він дуже любив Бога. Навіть коли йому було важко погодитися з Божими рішеннями, Авраам не бунтувався. Натомість він намагався ліпше зрозуміти мислення Єгови. Наприклад, коли Єгова сказав Аврааму, що збирається знищити Содом і Гоморру, той спочатку злякався, що «Суддя всієї землі» разом з неправедними погубить і праведних. Аврааму це здавалося неможливим, тож він з повагою поставив Єгові декілька запитань. І Бог спокійно на них відповів. Зрештою Авраам усвідомив, що Єгова бачить серце кожної людини і карає тільки тих, хто цього заслуговує (Бут. 18:20—32). w22.08 28, абз. 9, 10
П’ятниця, 29 березня
Наклепник розкриває чужі таємниці, а надійна людина їх береже (Присл. 11:13).
У 455 році до н. е. намісник Неемія відбудував мури Єрусалима і після цього почав шукати надійних чоловіків, які би добре дбали про місто. Серед інших він вибрав наглядача Фортеці Хананію. У Біблії сказано, що Хананія «був дуже надійний і боявся правдивого Бога більше, ніж багато інших» (Неем. 7:2). Цей чоловік серйозно ставився до кожного завдання, яке йому доручали, тому що любив Єгову і боявся його засмутити. Це чудовий приклад для нас. Згадаймо також Тихика — близького друга апостола Павла. Павло багато в чому покладався на Тихика і відгукувався про нього як про «вірного служителя Господа» (Еф. 6:21, 22). Павло довіряв своєму другові і знав, що той не лише доставить листи до братів в Ефесі та Колоссах, але й підбадьорить та потішить їх. Тихик нагадує нам вірних, надійних чоловіків, які дбають про наші духовні потреби сьогодні (Кол. 4:7—9). w22.09 9, 10, абз. 5, 6