Марка

2 Коли ж минуло декілька днів, він знову прийшов до Капернау́ма. А як вістка, що він удома, розійшлася всюди, 2 то зібралося так багато людей, що навіть біля дверей не залишилося місця, і він почав розповідати їм добру новину. 3 Тоді прийшли туди четверо чоловіків і принесли до нього паралізованого. 4 Та оскільки через натовп вони не могли піднести його до Ісуса, то розібрали дах над тим місцем, де він був, прокопали отвір і через нього опустили ноші з хворим. 5 Коли Ісус побачив їхню віру, то сказав паралізованому: «Дитино, твої гріхи прощено». 6 Були там деякі книжники; вони сиділи й міркували в серці: 7 «Як цей чоловік може так говорити? Це богозневага. Хто може прощати гріхи, окрім самого Бога?» 8 Ісус же, відразу розпізнавши за допомогою свого духу, про що вони міркували, сказав: «Чому ви розмірковуєте так у своїх серцях? 9 Що́ простіше сказати паралізованому: «Твої гріхи прощено» чи «Встань, візьми свої ноші та йди»? 10 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський має владу прощати на землі гріхи». Після того сказав паралізованому: 11 «Кажу тобі: встань, візьми свої ноші та йди додому». 12 Тож він встав, відразу взяв ноші і вийшов на очах усіх. А люди були надзвичайно вражені та прославляли Бога, говорячи: «Чогось такого ми ще ніколи не бачили».

13 Потім він знову вийшов до моря. До нього став сходитися народ, і він почав навчати. 14 Коли ж він пішов далі, то побачив Левія, Алфе́євого сина, який сидів у конторі, де збирали податки, та й сказав йому: «Будь моїм учнем і йди за мною». Той встав і пішов. 15 Пізніше Ісус та учні сиділи* за столом у його домі. З ними сиділо також чимало збирачів податків та грішників, бо багато з них стали його послідовниками. 16 Та коли книжники з-посеред фарисеїв побачили, що він їсть із грішниками та збирачами податків, то почали говорити його учням: «Він що, їсть зі збирачами податків та грішниками?» 17 Почувши це, Ісус промовив до них: «Лікар потрібний не здоровим, а хворим. Я прийшов покликати не праведних, а грішних».

18 Іванові ж учні та фарисеї мали звичай постити. Тож до Ісуса підійшли й запитали: «Чому Іванові учні й учні фарисеїв постять, а твої — ні?» 19 На що Ісус їм відказав: «Хіба можуть друзі нареченого постити, коли він ще з ними? Поки наречений з ними, вони не можуть постити. 20 Однак настануть дні, коли нареченого від них заберуть. Саме в той день вони і будуть постити. 21 Ніхто не пришиває до старого одягу латки з нової тканини, інакше латка збіжиться і діра стане ще більшою. 22 Так само ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, інакше вино прорве бурдюки; тоді пропаде і вино, і бурдюки. Молоде вино наливають у нові бурдюки».

23 Коли ж у суботу він переходив нивами, його учні почали зривати по дорозі колосся. 24 На це фарисеї сказали йому: «Дивись! Чому вони роблять те, що робити в суботу Закон не дозволяє?» 25 Він же відповів: «А ви хіба не читали, що́ зробив Давид і ті, хто був з ним, коли закінчилися харчі й вони зголодніли? 26 Не читали, як, згідно з розповіддю про старшого священика Евіята́ра, він увійшов у Божий дім, сам їв хліби представлення, та ще й дав людям, що були з ним? За Законом же ніхто, крім священиків, не мав на це права». 27 Потім він додав: «Субота з’явилася заради людини, а не людина заради суботи. 28 Тому Син людський — Господь і суботи».