Одного разу Ісус навів приклад, яким показав, наскільки нерозумно нагромаджувати гроші і при цьому не бути «багатим у Божих очах» (Луки 12:16—21). Ніхто не знає, що принесе завтра (Присл. 23:4, 5; Як. 4:13—15). А ми можемо опинитися в складній ситуації ще й тому, що намагаємося наслідувати Ісуса. Він попередив, що ми маємо бути готовими «відмовитись від усього свого майна» заради того, щоб залишатися його учнями (Луки 14:33, прим.). У першому столітті християни в Юдеї з радістю йшли на матеріальні жертви (Євр. 10:34). Сучасні служителі Єгови теж готові до втрат. Багато хто залишився без роботи і без засобів для існування, оскільки відмовився підтримувати якусь політичну партію (Об’яв. 13:16, 17). Чому брати і сестри на це пішли? Тому що анітрохи не сумніваються у Божій обіцянці: «Я ніколи тебе не полишу й ніколи тебе не покину» (Євр. 13:5). Звичайно, ми робимо все від себе залежне, щоб мати гроші на старість. Але при цьому ми впевнені: якщо станеться щось непередбачене, Єгова про нас подбає. w25.03 29, 30, абз. 13, 14

Єгова не залишив нас без своєї підтримки. Він дав нам багато пастирів і вчителів, які належно підготовлені, щоб допомагати кожному з нас ставати духовно дорослим і досягати «повноти зрілості Христа» (Еф. 4:11—13). Також Єгова наділяє нас своїм святим духом. Під впливом цієї могутньої сили ми розвиваємо «розум Христа» (1 Кор. 2:14—16). А ще Єгова подарував нам чотири Євангелія. У них розповідається про те, як Ісус мислив, що він говорив і як поводився. Якщо ми будемо брати з нього приклад, то обов’язково станемо зрілими християнами. Але для того, аби досягти зрілості, нам потрібно «залишити позаду початкові вчення». w24.04 4, 5, абз. 11, 12

Кожного дня ми приймаємо певні рішення. Деякі з них відносно прості, наприклад, що з’їсти на сніданок або коли піти спати. Інші ж вимагають більш серйозного підходу. Вони можуть впливати на наше здоров’я і щастя, на близьких нам людей і на наше служіння Богові. Ми хочемо, щоб прийняті нами рішення йшли на благо нам і нашим рідним. А понад усе ми прагнемо, щоб вони подобалися Єгові (Рим. 12:1, 2). Перший крок до правильного рішення — зібрати побільше інформації. Чому це важливо? Уявімо, що людина звернулася до лікаря, бо має серйозну проблему зі здоров’ям. Лікареві потрібно вирішити, яке призначити лікування. Чи стане він це робити, навіть не оглянувши пацієнта і ні про що його не спитавши? Звісно, що ні. Так само і нам, перш ніж прийняти рішення, варто зібрати факти, які стосуються нашої ситуації. w25.01 14, абз. 1—3