Пісня над піснями
Порива́ння до свого молодого
3 „По но́чах на ложі своїм
я шукала того́, кого́ полюбила душа моя.
Шукала його, — та його не знайшла́.
2 Хай устану й нехай я пройду́ся по місті,
хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю,
кого полюбила душа моя!
Шукала його, — та його не знайшла́.
3 Спітка́ли мене сторожı́,
що по місті прохо́дять.
„Чи не бачили ча́сом того,
кого полюбила душа моя?“
4 Небагато пройшла я від них, —
та й знайшла́ я того́,
кого́ полю́била душа моя:
схопи́ла його, — й не пустила його,
аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї,
та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене!
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські,
газе́лями чи польови́ми оленями,
щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови,
аж доки йому до вподо́би!“
6 „Хто вона, що вихо́дить із пустині,
немов стовпи диму,
оку́рена ми́ррою й ла́даном,
всіля́кими па́хощами продавця?“
Соломон і його лицарі
7 „Ось ло́же його, Соломонове, —
шістдесят лицарів навколо нього,
із лицарів славних Ізраїлевих!
8 Усі вони мають меча,
усі вправні в бою́,
кожен має свого меча при своєму стегнı́
проти стра́ху нічно́го.
9 Но́ші зробив собі цар Соломон
із лива́нських дере́в:
10 стовпці їхні зробив він із срı́бла,
а їхне опертя́ — золоте,
пурпуро́ве сидı́ння,
їхня сере́дина ви́стелена
коха́нням дочо́к єрусалимських!
11 Підіть і побачте, о до́чки сіо́нські,
царя Соломона в вінку́,
що ним мати його увінча́ла його в день весілля його
та в день радости серця його!“