Єзекіїля
Жало́бна пісня про Тир
27 І було мені слово Господнє таке:
2 „А ти, сину лю́дський,
здійми пісню жало́бну про Тир!
3 І скажеш до Тиру: Ти,
що при входах морськи́х пробува́єш, що торгуєш з наро́дами на числе́нних острова́х:
Так говорить Господь Бог:
Тире, ти сказав: я — то корона краси́!
4 У серці морı́в границі твої;
будівни́чі твої доверши́ли твою красу́!
5 З кипари́су з Сенı́ру вони збудували для тебе всі до́шки подвı́йні,
взяли ке́дра з Лива́ну, щоб що́глу зроби́ти на тобі.
6 З баша́нських дубı́в твої весла зробили,
твій по́клад зробили із кости слоно́вої,
із смере́ки з островı́в тих Кіттійських.
7 Сорока́тий з Єгипту віссо́н був вітри́лом твоїм,
щоб за пра́пора бути тобі;
блаки́ть та пурпу́ра з островı́в Еліші
стали твоїм покриття́м.
8 Мешка́нці Сидо́ну й Арва́ду були весляра́ми тобі,
мудрецı́ твої, Тире, у тебе були, вони — морепла́вці твої.
9 Старшı́ із Ґева́лу й його мудрецı́ були в тебе за тих,
що латали проло́ми твої.
Всі морськı́ кораблі й морепла́вці їхні в тебе були́,
щоб міняти крам твїй.
10 Перс, і Луд, і Пут були в вı́йську твоїм
вояка́ми твоїми,
вішали в тебе щита́ та шоло́ма, —
вони то давали тобі пишноту́.
11 Сино́ве Арваду та вı́йсько твоє — навко́ло на мурах твоїх,
а Ґаммадеї на ба́штах твоїх пробува́ли,
щити́ свої вішали навколо на мурах твоїх, —
вони доверши́ли окрасу твою.
12 Таршı́ш був для те́бе купцем
через много́ту багатства усякого;
срı́блом, залізом, циною й оливом
платили вони за крам твій.
13 Яван, Тувал та Мешех — це купці твої, —
людську душу та мідяні речі
давали вони за замı́нний крам твій.
14 З дому Тоґарми давали
коні, і верхівців, і мулів за крам твій.
15 Сино́ве Дедану — твої покупцı́;
числе́нні острови́ — торгували з тобою, —
рога́ми слоно́вої кости й геба́новим деревом
звертали данину твою.
16 Арам — твій купець
через многість виро́бів твоїх;
руби́н, пурпу́ру, і квітча́сту ткани́ну,
і віссо́н, і кора́лі та дорогоцı́нний камінь
давали тобі за крам твій.
17 Юда й Ізраїлів Край — це купці твої;
пшеницю з Мінніту,
солодо́щі, і мед, і оли́ву й бальза́м
давали вони за замı́нний крам твій.
18 Дамаск — твій купець
через многість виро́бів твоїх,
через многість багатства усякого,
вином із Хелбону та білою вовною.
19 Ведан та Яван із Уззалу
давали тобı́ за крам залізо обро́блене,
бальза́м та очере́т, —
було це замінним кра́мом твоїм.
20 Дедан — твій купець
килимка́ми до сı́дел при їждженні.
21 Арабія та всі кеда́рські князı́ — покупці це твоєї руки;
ягня́тами, і барана́ми, і козла́ми, — ними торгı́вля твоя.
22 Купці Шеви й Рами — покупці це твої, —
коштовним бальза́мом,
і дорогим усіля́ким камінням
та злотом давали вони за това́р твій.
23 Харан, і Ханне, і Еден,
купці Шеви, Ашшу́р та Кілмад —
це твої покупцı́.
24 Це твої покупцı́ коштовним убра́нням:
покрива́лами блаки́тними, і квітча́стими,
і багатокольоро́вими тка́ними ви́робами,
міцни́ми шну́рами пов’я́заними
за крам твій.
25 Кораблі із Таршішу — твої карава́ни,
для краму твого замı́нного, —
і став ти багатим, і став дуже славним
у серці морı́в.*
27 Багатство твоє та крам твій,
і ви́роби твої замı́нні,
морепла́вці твої і твої щоглярı́,
ті, що латають пробо́ї твої,
і ті, що міняють замı́нний крам твій,
і всі твої вояки́, які в тебе,
і всі збори твої, що серед тебе, —
попа́дають в серці морı́в* в дні упа́дку твого́!
28 На ле́мент твоїх щоглярı́в
затремтя́ть вали мо́рські,
29 і посхо́дять з своїх кораблів усі веслярı́,
морепла́вці, всі морськı́ щоглярı́, —
на землі постаю́ть.
30 І заголо́сять за тебе вони тужним голосом,
і кричатимуть гірко,
і свої го́лови по́рохом пообсипають,
у по́пелі будуть кача́тись!
31 І зроблять собі ради тебе жало́бную ли́сину,
і себе́ опере́жуть вере́тами,
і плакатимуть за тобою в гірко́ті душі
гірки́м голосı́нням.
32 І пісню жало́би сини їхні здı́ймуть про тебе,
і над тобою співа́тимуть жа́лібно:
„Хто інший, як Тир, — посере́дині моря зруйно́ваний?
33 Коли приплива́ли ви́роби твої із морı́в,
насища́в ти числе́нні наро́ди;
многото́ю багатства твого та ви́робів замı́нних твоїх
ти збага́чував зе́мських царı́в!
34 Тепер же, коли ти розбитий на морі,
у водних глиби́нах,
то замінний ви́ріб твій
і всі збори твої серед тебе попа́дали.
35 Над тобою стовпı́ють усі остров’я́ни,
а їхні царі затремтіли від жа́ху,
засльози́лися їхні обличчя!
36 Купці серед наро́дів глузли́во свистя́ть над тобою,—
ти по́страхом став, і не буде навіки тебе́!“