Наума

 2 „Палки́й Бог, і мсти́вий Госпо́дь,

Господь мстивий та лютий, —

Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить,

і пам’ятає про кривду Своїх ворогів.

3 Господь довготерпели́вий і великої поту́ги,

та очистити винного — Він не очистить.

Господь — у бурі та в ви́хрі доро́га Його,

а хмара — від стіп Його ку́рява.

4 Як загнı́вається Він на море, то сушить його,

і всі рı́ки висушує,

в’яне Баша́н та Карме́л,

і в’яне та квітка Ліва́ну.

5 Гори тремтять перед Ним,

а підгı́рки топнı́ють,

перед обличчям Його трясеться земля та вселе́нна,

та всі її ме́шканці.

6 Хто встоїть перед гнівом Його́,

і хто стане у по́лум’ї люті Його?

Його шал виливається, мов той огонь,

і розпада́ються скелі від Нього!

7 Добрий Господь,

пристано́вище Він у день у́тиску,

8 Але в зливі нава́льній

Він зробить кінця́ між Його заколо́тниками,

9 Що ви ду́маєте проти Господа?

Бо Він зробить кінця́, —

10 Бо вони переплу́тані, наче той те́рен,

і повпива́лись, немов би вином, —

11 З тебе вийшов заду́муючий

проти Господа лихо,

12 Так говорить Госпо́дь:

Хоч були б найсильніші і дуже числе́нні,

та пости́нані будуть вони, та й мину́ться!

І хоч Я тебе мучив,

13 А тепер Я злама́ю ярмо́ його, яке на тобі,

і пу́та твої позрива́ю.

14 І накаже на тебе, Ашшу́ре, Господь:

Більш не буде вже сı́ятися з твого йме́ння!

З дому бога твого́ Я бовва́на та ı́дола ви́тну,

зроблю́ тобі гро́ба із них,

 15 Ось на горах ноги́ благовı́сника,

що звіщає про мир:

Святкуй, Юдо, свята свої,

виконуй прися́ги свої,

бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, —

він ви́тятий ввесь!