Матвія
Уздоро́влення слабого на проказу
8 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити* мене!“
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво*“.
Уздоро́влення сотникового слуги
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрı́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякı́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
13 І сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.
Уздоровлення Петрової тещі й багатьох біснуватих
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих* до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
„Він узяв наші немочі,
і неду́ги поніс“.
Яких учнів бажає Собі Ісус
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гнı́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський* не має де й голови́ прихили́ти“.
21 А ı́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
Утихоми́рення бурі на морі
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що вı́три та море слухня́ні Йому́?“
Уздоровлення двох біснуватих
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської,* перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас?* Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!