1 Коринтян

Молитва жінки

11 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам’ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.

6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.

13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?

14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?

15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.

16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.

Господня Вечеря

17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.

18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають подı́лення, у що почасти я й вірю.

19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.

21 Бо кожен спішить з’їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.

22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,

24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“

25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“

26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.

27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!

28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п’є.

29 Бо хто їсть і п’є негı́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п’є!

30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.

31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.