Об’явлення
Божий престол
4 По цьому я поглянув, — і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму́, що зо мною говорив, сказав: „Іди сюди, і Я тобі покажу́, що́ статися має по цьо́му!“
2 І зараз у Дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий.
3 А Сидячий подібний був з ви́гляду до каменя я́спіса й сарди́са, а весе́лка навколо престолу видом подібна була до смара́гду.
Ста́рці на престолах
4 А навколо престолу — двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох ста́рців, що сиділи, у шати білі одя́гнені, а на головах своїх мали вінцı́ золоті.
5 А від престолу вихо́дили бли́скавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім світильників огняни́х, а вони — сім Духів Божих.
Чотири твари́ни
6 І перед престолом — як море скляне, до кришта́лю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спе́реду й зза́ду.
7 І перша твари́на подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як люди́на, а четверта тварина подібна до орла, що летить.
8 І ті чотири тварини, — кожна з них мала навколо по шість крил, а всере́дині повна очей. І споко́ю не мають вони день і ніч, промовляючи:
„Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержи́тель,
що Він був, і що є, і що має прийти!“
Твари́ни і ста́рці поклоняються Богові
9 І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,
10 тоді падають двадцять чотири ста́рці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінцı́ свої перед престолом та кажуть:
11 „Достойний Ти, Господи й Боже наш,
прийняти славу, і честь, і силу,
бо все Ти створив,
і з волі Твоєї існує та створене все!“