2 Тоді Єзаве́ль вислала до Іллі посланця з такими словами: «Нехай боги суворо покарають мене, якщо завтра у цей час я не зроблю з тобою те саме, що ти зробив з кожним* із них!»

4 а сам пішов у пустелю на один день ходи. Він сів під кущем* і став просити собі* смерті, кажучи: «Я більше не можу! Єгово, забери в мене життя*,+ бо я не ліпший від своїх прабатьків».

 8 О, якби виконалось моє прохання!

Якби сповнив Бог бажання моє!