25 Тепер же, Єгово, Боже Ізра́їля, зроби те, що ти пообіцяв своєму слузі Давиду, моєму батькові: “Якщо твої сини будуть зважати на свої дороги і служити мені*, як служив ти, то хтось із твоїх нащадків завжди сидітиме на троні Ізра́їля”.+

Ревність Єгови, Бога військ, здійснить це.

20 «Так промовляє Єгова: “Як ви не можете скасувати мою угоду з днем і угоду з ніччю,— бо день і ніч завжди наставатимуть у свій час,+ — 21 так само неможливо скасувати мою угоду з Давидом,+ моїм слугою,— у нього обов’язково буде нащадок, який сидітиме на його престолі,+ — а також угоду з моїми слугами, священиками-левітами.+

27 Потім Ісус пішов звідти. По дорозі за ним ішло двоє сліпих,+ які кричали: «Змилосердься над нами, Сину Давидів!»

69 І він дав нам могутнього спасителя*+ з дому Давида, свого слуги,+ 

30 Він був пророком і знав, що Бог поклявся посадити на його трон одного з його потомків*.+ 31 Тому Давид передбачив воскресіння Христа, коли сказав, що він не буде залишений у могилі*, а тіло його не побачить тління*.+

22 І коли Бог усунув його з трону, то поставив над ними царя Давида,+ про якого свідчив і говорив: “Знайшов я Давида, сина Єссе́євого,+ чоловіка, який мені до вподоби.+ Він робитиме все, що я забажаю”. 23 Саме з його потомства* Бог згідно зі своєю обіцянкою дав Ізра́їлеві спасителя, Ісуса.+