Буття

41 Коли минуло два роки, фараону приснилось,+ що він стоїть біля річки Ніл. 2 З Нілу вийшли сім гарних відгодованих корів і стали пастися біля річки.+ 3 Потім з Нілу вийшли сім негарних та худих корів і стали на березі біля тих відгодованих. 4 І негарні худі корови з’їли сім гарних відгодованих корів. На цьому фараон прокинувся.

5 Потім він знову заснув і побачив ще один сон. З одного стебла виросло сім повних і гарних колосків.+ 6 Після того виросло ще сім колосків — тонких та обпалених східним вітром. 7 І сім тонких колосків проковтнули сім повних і гарних. На цьому фараон прокинувся і зрозумів, що це був сон.

8 А зранку фараона* охопила тривога, і він скли́кав усіх жерців-магів та мудреців Єгипту і розповів свої сни. Але ніхто не міг їх розтлумачити.

9 Тоді головний чашник сказав фараону: «Сьогодні я зізнаю́ся у своїх гріхах. 10 Якось фараон розгнівався на своїх слуг, на мене й головного пекаря, і кинув нас до в’язниці, що в домі начальника охоронців.+ 11 Одної ночі і мені, і головному пекарю приснився сон; кожен сон мав своє значення.+ 12 У в’язниці разом з нами був молодий єврей, слуга начальника охоронців.+ І, коли ми розповіли свої сни,+ він пояснив кожному, що означає його сон. 13 Усе сталося саме так, як він говорив: я повернувся на своє місце, а головного пекаря повісили».+

14 Почувши це, фараон наказав негайно привести Йосипа з в’язниці*.+ Тож Йосип поголився, перевдягнувся та з’явився перед фараоном. 15 І фараон сказав Йосипу: «Мені приснився сон, але ніхто не може його розгадати. Я чув, що ти можеш розтлумачити будь-який сон».+ 16 У відповідь Йосип сказав: «Не я, а Бог дасть фараону добру звістку».+

17 Тож фараон почав розповідати Йосипу: «Снилось мені, що я стою на березі річки Ніл. 18 З Нілу вийшли сім гарних відгодованих корів і стали пастися біля річки.+ 19 Потім вийшли сім страшних корів — негарних та худих. Гірших від них я ніколи не бачив у цілому єгипетському краю. 20 Ті худі негарні корови з’їли сім відгодованих корів. 21 Хоча вони з’їли їх, вигляд їхній зовсім не змінився — вони залишились такі ж худі й негарні, як були. І я прокинувся.

22 Після того мені приснилося, що з одного стебла виросло сім повних гарних колосків.+ 23 Потім виросло ще сім колосків — сухих, тонких та обпалених східним вітром. 24 І тонкі колоски проковтнули сім повних і гарних. Ці сни я розказав жерцям-магам,+ але ніхто не зміг їх пояснити».+

25 Тоді Йосип сказав фараону: «Обидва сни означають те саме. Правдивий Бог виявляє фараону, що́ збирається зробити.+ 26 Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — це сім років. Сни ці означають одне й те ж. 27 Сім худих і негарних корів, які вийшли після семи гарних,— це сім років. І сім порожніх та обпалених східним вітром колосків — також сім років; це будуть роки голоду. 28 Тож, як я сказав фараону, правдивий Бог виявляє фараону, що́ збирається зробити.

29 В усьому єгипетському краю настануть сім років великого достатку. 30 Але після того неодмінно прийдуть сім років голоду, і в Єгипті зовсім забудуть про весь той достаток, бо голод виснажить цілий край.+ 31 Цей голод буде настільки сильний, що про достаток вже ніхто не пам’ятатиме. 32 А те, що фараон бачив сон двічі, означає, що правдивий Бог твердо постановив, що зробить усе це, причому дуже скоро.

33 Тож нехай фараон знайде розсудливого й мудрого чоловіка та поставить його над єгипетським краєм. 34 Крім того, нехай фараон призначить наглядачів, яким протягом семи років достатку зноситимуть п’яту частину врожаю єгипетської землі.+ 35 Нехай у ті врожайні роки вони збирають зерно, зберігають його в містах і охороняють;+ це зерно буде належати фараону. 36 Завдяки цим запасам можна буде прогодувати весь край протягом семи років голоду, що настане в Єгипті. І тоді край не вигине через голод».+

37 Ця пропозиція сподобалась фараонові та всім його слугам. 38 Тому фараон сказав їм: «Хіба знайдеться інший такий чоловік, в якому був би дух Божий?» 39 Потім фараон сказав Йосипу: «Бог виявив усе це тобі. Тож розсудливішого й мудрішого від тебе не знайти. 40 Я поставлю тебе над своїм домом, і мій народ у всьому тобі підкорятиметься.+ Лише троном* я буду вищий від тебе,— 41 і додав: — Я даю тобі владу над усім єгипетським краєм».+ 42 Тоді фараон зняв свій перстень з печаткою та одягнув Йосипові на руку. Також він дав йому одяг з тонкого лляного полотна, а на шию повісив золоте намисто. 43 Крім того, він наказав возити його у своїй другій почесній колісниці й вигукувати перед ним: «Авре́х!*» Отож фараон поставив Йосипа над усім єгипетським краєм.

44 Після того фараон сказав Йосипу: «Я — фараон, але в усьому єгипетському краю жодна справа не буде зроблена* без твого дозволу».+ 45 Тоді фараон назвав Йосипа Цафена́т-Панеа́х і дав йому за дружину Асена́т,+ дочку Потіфе́ри, який був священиком О́на*. І Йосип почав наглядати за* єгипетським краєм.+ 46 Йосипу було 30 років,+ коли він з’явився перед* фараоном, царем Єгипту.

Отже, вийшовши від фараона, Йосип став їздити по всьому єгипетському краю, щоб оглянути його. 47 Упродовж семи років достатку земля щедро* родила. 48 І в ті сім врожайних років, що настали в єгипетському краю, Йосип робив запаси зерна, які зберігалися в містах. У кожне місто він звозив зерно з довколишніх полів. 49 Йосип зібрав стільки зерна, що згодом його вже перестали рахувати, бо того зерна було як морського піску.

50 Ще перед тим як настав голод, Асена́т, дочка Потіфе́ри, який був священиком О́на*, народила Йосипу двох синів.+ 51 Свого первістка Йосип назвав Манасı́єю*,+ бо сказав: «Бог змусив мене забути всі мої нещастя і весь дім мого батька». 52 А другого сина він назвав Єфре́мом*,+ бо сказав: «Бог зробив мене плідним у краю мого страждання».+

53 Зрештою сім років достатку в єгипетському краю закінчились+ 54 і почалися сім років голоду, як і говорив Йосип.+ Голод був у всіх краях, і лише в єгипетській землі люди мали хліб*.+ 55 Коли ж голод поширився по цілому єгипетському краю, люди почали благати фараона, щоб він дав їм хліба.+ Та фараон сказав усім єгиптянам: «Ідіть до Йосипа і зробіть усе, що він скаже».+ 56 А голод поширився по всій землі.+ Тож Йосип став продавати єгиптянам зерно із зроблених запасів,+ бо в єгипетському краю був сильний голод. 57 Крім того, люди з усіх країв приходили в Єгипет, щоб купувати в Йосипа зерно, бо ціла земля потерпала від сильного голоду.+