Книга Єремії
Тоді б я день і ніч оплакував
убитих мого народу.
2 Якби ж то я мав у пустелі пристановище для подорожніх!
«Вони роблять один поганий вчинок за іншим
і не зважають на мене»,+ — каже Єгова.
4 «Хай кожен остерігається свого ближнього
і не довіряє навіть своєму братові,
бо кожен брат — зрадник+
і кожен ближній — наклепник.+
5 Кожен обманює свого ближнього,
і ніхто не говорить правди.
Вони навчили свій язик говорити брехню+
і коять зло до знесилення.
6 Ти живеш серед обману.
Через обман вони не хочуть знати мене»,— промовляє Єгова.
7 Тому так говорить Єгова, Бог військ:
«Я перетоплю і випробую їх.+
Що мені ще зробити з дочкою мого народу?
8 Язик їхній — то смертоносна стріла, вони говорять брехню.
Устами своїми людина мирно розмовляє зі своїм ближнім,
а в серці готує на нього засідку».
9 «Хіба за це я не притягну їх до відповідальності? — промовляє Єгова.—
Хіба я* не помщуся такому народові?+
10 Я буду оплакувати гори, голоситиму за ними.
Я заспіваю жалобну пісню* про пасовища в пустелі,
бо вони спалені. Ніхто вже не переходить ними,
і не чути там реву худоби.
Птахи небесні та звірі втекли, їх там більше немає.+
11 Я оберну Єрусалим на купу каміння,+ на лігво шакалів.+
Міста Юди зроблю пустищем, не буде в них жодного мешканця.+
12 Хто настільки мудрий, щоб це зрозуміти?
До кого промовляв Єгова, аби той міг про це розповісти?
За що цей край загинув?
За що вигорів, немов пустеля,
якою ніхто не ходить?»
13 Єгова відповів: «За те, що вони відкинули закон*, який я дав їм, і не дотримувались його, за те, що не слухалися мого голосу. 14 Вони слухалися свого впертого серця+ і поклонялися Ваа́лам, як навчили їх батьки.+ 15 Тому так каже Єгова, Бог військ, Бог Ізра́їля: “Я змушу цей народ їсти полин і пити отруєну воду.+ 16 Я розпорошу їх серед народів, яких не знали ні вони, ні їхні батьки,+ і пошлю вслід за ними меч та знищу їх”.+
17 Так каже Єгова, Бог військ:
“Поводьтеся розумно.
Скличте жінок, які співають жалобні пісні*,+
пошліть за голосільницями, і хай вони прийдуть,
18 хай поквапляться і заголосять за нами.
Тоді наші очі заллються слізьми,
з наших повік покотяться сльози.+
19 Бо з Сіону доноситься голосіння:+
«Ми спустошені!
Який сором!
Ми покинули свій край, і наші доми поруйновані».+
20 Послухайте, жінки, слово Єгови,
нехай вухо ваше прийме слово його уст.
Навчіть своїх дочок голосити,
і навчіть одна одну цієї жалобної пісні*,+
21 адже смерть увійшла через вікна,
проникла в наші укріплені башти,
щоб вигубити дітей на вулицях
і юнаків на ринкових площах”.+
22 Скажи: “Так промовляє Єгова:
«Трупи людей будуть лежати, як гній на полях,
як смуга вижатої пшениці за женцем,
і ніхто їх не позбирає»”».+
23 Ось що говорить Єгова:
«Хай мудрий не вихваляється своєю мудрістю,+
хай сильний не хвалиться своєю силою,
а багатий — своїм багатством.+
24 Якщо ж хтось хвалиться,
нехай хвалиться своєю проникливістю і тим, що знає мене,+
що я Єгова — той, хто виявляє на землі віддану любов, справедливість та праведність,+
бо це мені до вподоби»,+ — промовляє Єгова.
25 «Ось надходять дні,— каже Єгова,— коли я притягну до відповідальності кожного, хто обрı́зався, але лишився необрізаним:+ 26 єгиптян,+ юдеїв,+ едомля́н,+ аммонітя́н,+ моавітя́н+ і всіх, у кого виголені скроні і хто живе в пустелі,+ бо всі ці народи необрізані й увесь ізра́їльський народ має необрізане серце».+