Перший лист до коринфян
15 А тепер, брати, хочу нагадати вам добру новину, яку я вам звіщав,+ яку ви прийняли та яку обстоюєте. 2 Якщо ви міцно тримаєтесь цієї новини, то отримуєте спасіння, а якщо ні, то ви стали віруючими даремно.
3 Бо я вам передав у першу чергу те, що сам отримав,— що Христос помер за наші гріхи згідно з Писаннями,+ 4 був похований+ і згідно з Писаннями на третій день воскрес,+ 5 також що він з’явився Ки́фі*,+ а потім дванадцятьом.+ 6 Після того він з’явився відразу понад 500 братам,+ більшість з яких досі з нами, а декотрі поснули смертним сном. 7 Потім він з’явився Якову,+ тоді всім апостолам.+ 8 А наостанку він з’явився мені,+ немовби недоношеному.
9 Бо я найменший серед апостолів і не достойний називатися ним, тому що переслідував Божий збір.+ 10 Але завдяки Божій незаслуженій доброті я є тим, ким є. І він виявив мені незаслужену доброту не даремно, адже я трудився більше, ніж усі вони, а втім, не я, а Божа незаслужена доброта, виявлена мені. 11 Неважливо, чи то я, чи вони, але так ми проповідуємо і так ви повірили.
12 Якщо ж ми проповідуємо, що Христос воскрес з мертвих,+ чому дехто з вас говорить, що воскресіння мертвих немає? 13 Якщо воскресіння мертвих і справді немає, то й Христос не воскрес. 14 А якщо Христос не воскрес, то проповідування наше, без сумніву, даремне і ваша віра також даремна. 15 Крім того, виходить, ми є неправдивими Божими свідками,+ бо свідчили проти Бога, кажучи, що він воскресив Христа,+ якого він не воскрешав, якщо мертві дійсно не воскреснуть. 16 Бо якщо мертві не воскреснуть, то й Христос не воскрес. 17 Якщо ж Христос не воскрес, то віра ваша марна, а ви далі залишаєтесь у своїх гріхах.+ 18 Тоді й ті служителі Христа, що заснули смертним сном, померли назавжди.+ 19 І якщо ми надіємось на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей.
20 Однак Христос дійсно воскрес з мертвих. Він перший плід з тих, хто заснув смертним сном.+ 21 Бо, оскільки смерть прийшла через одного чоловіка,+ воскресіння з мертвих теж прийде через одного чоловіка.+ 22 Бо, як через Адама всі помирають,+ так завдяки Христу всі оживуть.+ 23 Але кожен по черзі: Христос — перший плід,+ а потім, під час його присутності, ті, хто йому належить.+ 24 Після того прийде кінець, коли, покінчивши з усіма урядами та всією владою і силою,+ він передасть Царство своєму Богові й Батькові. 25 Адже він має царювати, поки Бог не покладе всіх ворогів йому під ноги.+ 26 І з останнім ворогом, смертю, буде покінчено,+ 27 тому що Бог «все підкорив йому до ніг».+ Але коли говориться: «Все підкорив»,+ це явно не стосується того, хто йому все підкорив.+ 28 Коли ж усе буде підкорене Сину, тоді й сам Син підкориться тому, хто йому все підкорив,+ щоб Бог був усім для всіх.+
29 Інакше що робити людям, які хрестяться задля того, щоб бути мертвими?+ Чому вони хрестяться задля того, щоб бути мертвими, якщо мертві взагалі не воскреснуть? 30 І для чого ми повсякчас* наражаємося на небезпеку?+ 31 Щодня я дивлюся смерті у вічі, і це така ж правда, як і те, що я надзвичайно радію за вас, учнів Христа Ісуса, нашого Господа. 32 Якщо все так, як з іншими людьми*, то яка мені користь з того, що я боровся зі звірами в Ефе́сі?+ Якщо мертві не воскреснуть, то «їжмо та пиймо, бо завтра помремо».+ 33 Не обманюйтеся. Погане товариство псує корисні звички*.+ 34 Отямтеся і поводьтесь праведно та не ходіть у гріху, бо дехто з вас не знає Бога. Говорю це, щоб вас присоромити.
35 А втім, хтось може сказати: «Як воскреснуть мертві? В якому тілі вони встануть?»+ 36 Нерозумна людино! Те, що ти сієш, не оживе, якщо спочатку не помре. 37 І сієш ти не тіло, що вже розвинулось, а голе зерно — чи пшеничне, чи ще якесь. 38 Але Бог дає йому таке тіло, яке забажає, причому кожному зерняті своє тіло. 39 Не всі тіла однакові: в людей одне тіло, в худоби інше, в птахів інше і в риби інше. 40 Є тіла небесні,+ і є тіла земні,+ проте в небесних тіл слава одна, а в земних — інша. 41 У сонця одна слава, в місяця інша,+ а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.
42 Так само й з воскресінням мертвих. Сіється тлінне, воскресає нетлінне.+ 43 Сіється в ганьбі, воскресає в славі.+ Сіється в слабості, воскресає в силі.+ 44 Сіється тіло фізичне, а воскресає тіло духовне. Якщо є тіло фізичне, то є і духовне. 45 Тож написано: «Перший чоловік Адам став живим створінням*».+ Останній Адам став життєдайним духом.+ 46 Однак спочатку йде не духовне. Спочатку йде фізичне, а потім вже духовне. 47 Перший чоловік був із землі і створений з пороху,+ другий чоловік — з неба.+ 48 Яким є перший, створений з пороху, такими є й інші, створені з пороху, і, яким є небесний, такими є й інші небесні.+ 49 І подібно як ми носили образ створеного з пороху,+ так будемо носити й образ небесного.+
50 Проте кажу вам, брати, що плоть і кров не можуть успадкувати Божого Царства і тління не успадкує нетління. 51 Говорю вам священну таємницю: не всі ми заснемо смертним сном, але всі змінимося+ — 52 умить, як оком змигнути, під час останньої сурми. Бо сурма подасть звук+ — і мертві воскреснуть нетлінними, і ми змінимося. 53 Бо тлінне мусить одягтися в нетління+ і смертне — в безсмертя.+ 54 А коли тлінне одягнеться в нетління і смертне — в безсмертя, тоді сповниться написане: «Смерть знищена* назавжди».+ 55 «Де, смерте, твоя перемога? Де, смерте, твоє жало?»+ 56 Жало, що породжує смерть,— це гріх,+ а сила гріха — Закон*.+ 57 Але нехай лине подяка Богу за те, що він дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа!+
58 Отже, мої улюблені брати, будьте стійкими,+ непохитними, завжди зайнятими+ в Господній праці і знайте, що ваш труд у служінні Господу не марний.+