18 Але ізраїльтяни не напали на них, бо провідники громади дали клятву, присягнувши їм Єговою,+ Богом Ізра́їля. І весь народ почав нарікати на своїх провідників. 19 Почувши це, усі провідники сказали громаді: «Ми поклялися, присягнувши Єговою, Богом Ізра́їля, тому не можемо заподіяти їм зла. 20 Ось що ми зробимо: залишимо їх при житті, щоб не накли́кати на себе Божого гніву, бо ми дали клятву».+

34 Зрештою Їфта́х повернувся додому в Мı́цпу.+ Аж ось йому назустріч вийшла його дочка, танцюючи і граючи на бубні. Вона була його єдиною дитиною. Крім неї він більше не мав ні сина, ні дочки. 35 Як тільки він її побачив, то роздер свій одяг і вигукнув: «О ні, донечко моя! Ти розбила мені серце*, бо я прирік тебе на вигнання. Я поклявся перед Єговою і не можу забрати своїх слів назад».+

33 Також ви чули, що людям у давнину було сказано: “Не клянись, якщо не зможеш виконати свої обітниці,+ а виконуй обітниці перед Єговою”.+