45 Відразу після того Ісус звелів своїм учням сісти в човен і перепливти на другий берег до Віфсаї́ди, а сам залишився, щоб розпустити людей по домах.+ 46 Попрощавшись з ними, він пішов на гору помолитися.+ 47 Коли настав вечір, човен був посеред моря, а Ісус — сам на березі.+ 48 Вночі, приблизно під час четвертої сторожі, він побачив, що через зустрічний вітер їм тяжко веслувати, і пішов до них по морю, але хотів їх оминути. 49 Помітивши, що він йде по морю, учні подумали: «Це примара*!»+ — та голосно закричали, 50 бо всі побачили його і стривожились. Проте він відразу сказав їм: «Не бійтеся, це я. Не лякайтесь».+ 51 Тоді він сів до них у човен, і вітер ущух.+ Побачивши все це, вони були просто приголомшені, 52 бо ще не збагнули значення того, що Ісус зробив з хлібинами. Їхні серця все ще не могли цього зрозуміти.

16 Коли звечоріло, його учні спустились до моря,+ 17 сіли в човен та попливли до Капернау́ма. Вже стемніло, а Ісус ще не повернувся.+ 18 Тим часом від сильного вітру море розбурхалось.+ 19 Провеслувавши приблизно 5 або 6 кілометрів, учні побачили Ісуса, який ішов по морю до човна, і перелякалися. 20 Але він їм сказав: «Це я. Не лякайтесь».+ 21 Тоді вони з радістю взяли його в човен і дуже швидко пристали до берега, до якого пливли.+