42 І він вдруге відійшов та молився: «Батьку мій, якщо неможливо, щоб ця чаша мене оминула, і я таки маю випити її, то нехай буде твоя воля».+ 43 Коли він знову повернувся, вони, як і раніше, спали, бо їхні повіки обважніли. 44 Тож, залишивши їх, він ще раз відійшов і помолився втретє, благаючи про те саме. 45 Тоді він повернувся до учнів і сказав: «У такий час ви спите й відпочиваєте?! Ось надходить година, коли Син людський буде зраджений і відданий у руки грішників. 46 Вставайте, ходімо. Мій зрадник уже близько».