Євангеліє від Марка
11 Коли вони наближалися до околиць Єрусалима, до Вітфа́гії та Віфа́нії,+ що на Оливковій горі, Ісус послав поперед себе двох учнів+ 2 і наказав їм: «Підіть у село, що перед вами. Як тільки ввійдете туди, знайдете прив’язане осля, на якому ще не сиділа жодна людина. Відв’яжіть його й приведіть. 3 А якщо хтось запитає вас: “Навіщо ви відв’язуєте його?” — скажіть: “Воно потрібне Господу, але він відразу його поверне”». 4 Вони пішли і на бічній вулиці знайшли осля, прив’язане коло дверей дому, і відв’язали його.+ 5 Але декотрі люди, які там стояли, запитали: «Що ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?» 6 Учні відповіли так, як сказав Ісус, і ті їх відпустили.
7 Тож осля+ привели до Ісуса, і, коли поклали на нього одяг, Ісус сів зверху.+ 8 Тоді багато людей стелили на дорозі свій одяг,+ а інші — зрізане на полях віття.+ 9 Крім того, ті, що йшли попереду та ззаду, вигукували: «Молимо, спаси!+ Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови!+ 10 Благословенне прийдешнє Царство батька нашого, Давида!+ Молимо тебе, той, хто на небі*, спаси його!» 11 Коли ж Ісус в’їхав до Єрусалима, то ввійшов у храм і почав усе довкола оглядати; а оскільки вже була пізня година, він пішов разом з дванадцятьма до Віфа́нії.+
12 Наступного дня, коли вони вийшли з Віфа́нії, Ісус зголоднів.+ 13 Побачивши здалека фігове дерево, вкрите листям, він підійшов, щоб подивитись, чи є на ньому плоди, але не знайшов нічого, крім листя, бо це не була пора для фіг. 14 Тож Ісус сказав: «Нехай ніхто ніколи більше не їсть твоїх плодів!»+ А учні все це чули.
15 Зрештою вони прийшли до Єрусалима. Там він ввійшов у храм і почав виганяти продавців і покупців. Він також поперекидав столи міняльників та лавки тих, хто продавав голубів,+ 16 і заборонив переносити через храм будь-які речі. 17 При цьому він навчав і казав їм: «Хіба не написано: “Мій дім називатиметься домом молитви для всіх народів”?+ Ви ж зробили з нього печеру розбійників».+ 18 Коли це почули старші священики й книжники, то стали шукати можливості вбити Ісуса.+ Вони боялися його, тому що весь натовп був вражений його навчанням.+
19 А як почало вечоріти, вони вийшли з міста. 20 Наступного дня, проходячи рано-вранці повз фігове дерево, вони побачили, що воно засохло аж до самого коріння.+ 21 Петро, пригадавши, що сталося за день до того, звернувся до Ісуса: «Учителю, поглянь! Фігове дерево, яке ти прокляв, засохло».+ 22 Ісус на це відповів: «Майте віру в Бога. 23 Правду кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: “Піднімись і кинься в море”,— і не засумнівається у своєму серці, а буде вірити, що його слова виконаються, то так і станеться.+ 24 Тому кажу вам: про що молитесь і просите, вірте, що вже отримали, і обов’язково отримаєте.+ 25 А як стоїте й молитеся, прощайте все, що маєте проти інших, аби ваш Батько, який у небі, прощав і ваші проступки».+ 26 ——
27 І прийшли вони знову до Єрусалима. А коли Ісус ходив у храмі, підійшли старші священики, книжники й старійшини 28 і запитали його: «Якою владою ти чиниш все це? І хто дав тобі таку владу?»+ 29 У відповідь Ісус сказав: «І я вас про щось запитаю. Якщо відповісте, то я вам скажу, якою владою чиню все це. 30 Звідки Іван+ отримав владу хрестити: з неба чи від людей*? Скажіть».+ 31 Тож вони почали розмірковувати між собою: «Якщо скажемо: “З неба”, він запитає: “Чому ж ви йому не повірили?” 32 Але як ми скажемо: “Від людей”?» Вони боялися натовпу, бо всі вважали, що Іван дійсно був пророком.+ 33 Тож вони відповіли Ісусу: «Не знаємо». Ісус промовив: «І я вам не скажу, якою владою чиню все це».