Книга Йова

Я виллю свої тривоги,

говоритиму, адже біль мій глибокий*!

 3 Яка тобі користь від того, що ти гнобиш мене

і зневажаєш витвір своїх рук,+

а раду грішників схвалюєш?

 4 Хіба ти маєш очі людські,

хіба бачиш так, як бачить смертна людина?

 5 Чи дні твої такі, як дні смертних,

чи роки твої — як роки чоловіка,+

 6 що ти шукаєш в мені провину

і вишукуєш у мені гріх?+

 7 Ти ж знаєш, що я невинний,+

і ніхто не може врятувати мене з твоєї руки.+

 8 Твої руки створили усе моє тіло,+

а тепер ти хочеш мене знищити.

10 Чи ж не вилив ти мене, наче молоко,

і не згустив, мов сир?

11 Ти одягнув мене в шкіру і плоть,

зіткав з кісток і сухожиль.+

12 Дарував ти мені життя та віддану любов

і турботливо оберігав мій дух*.+

13 Але ось що ти потай замислив*,

знаю, що від тебе це:

14 якби я згрішив, ти б стежив за мною+

і провини моєї не простив.

І навіть якщо невинний, то голови не підношу,+

бо я наситився ганьбою і стражданням.+

16 Якщо ж я підношу голову, ти, наче лев,+

полюєш на мене і знову показуєш на мені свою силу.

17 Ти свідків нових приводиш проти мене,

ще більше на мене обурюєшся,

і приходить до мене біда за бідою.

20 Хіба дні мої численні?+ Нехай він залишить мене у спокої,

хай відверне від мене свій погляд, щоб я хоч трохи відчув полегшення*,+

21 перш ніж відійду в край найгустішої темряви*,+ —

звідки я вже не повернуся,+ —

22 в край непроглядного мороку,

край тіні густої і безладу,

де навіть світло не ясніше за морок».