Вихід

9 Тож Єгова сказав Мойсею: «Йди до фараона і скажи йому: “Так говорить Єгова, Бог євреїв: «Відпусти мій народ, щоб він міг служити мені.+ 2 Якщо ж ти знову не захочеш відпустити мій народ, а далі будеш його тримати, 3 то рука Єгови+ вразить твою худобу. Він пошле страшну хворобу на твоїх коней, ослів, верблюдів, на велику і дрібну худобу.+ 4 А худобу ізраїльтян Єгова обов’язково відділить від худоби єгиптян, і в ізраїльтян не помре жодна тварина»”».+ 5 До того ж Єгова чітко визначив час, коли це станеться, і сказав: «Завтра Єгова зробить у твоєму краю те, що говорив».

6 Наступного дня Єгова так і зробив, і в єгиптян почала гинути всіляка худоба,+ а в ізраїльтян не померла жодна тварина. 7 Тоді фараон, пославши своїх слуг, дізнався, що в ізраїльтян не померла жодна тварина. Все ж фараонове серце й далі було впертим, і він не відпустив ізра́їльський народ.+

8 Після того Єгова сказав Мойсею та Аарону: «Візьміть повні жмені сажі з печі, і хай Мойсей на очах у фараона підкине сажу вгору. 9 По цілому єгипетському краю вона перетвориться на дрібний порох, через який на людях і тваринах з’являться гнійні чиряки».

10 Тож вони взяли з печі сажі та прийшли до фараона. Тоді Мойсей підкинув сажу вгору, і на людях та тваринах з’явилися гнійні чиряки. 11 Цього разу жерці-маги не могли прийти до Мойсея, бо чиряки з’явилися також на них. І чиряки були як на жерцях-магах, так і на всіх інших єгиптянах.+ 12 А Єгова дозволив, щоб серце фараона знову стало впертим. І фараон не послухався, як Єгова і говорив Мойсею.+

13 Потім Єгова наказав Мойсею: «Рано-вранці піди до фараона і скажи: “Так говорить Єгова, Бог євреїв: «Відпусти мій народ, щоб він пішов служити мені. 14 Бо тепер я пошлю всі свої кари на тебе, твоїх слуг і твій народ, аби ти зрозумів, що на цілій землі ніхто не може зрівнятись зі мною.+ 15 Я вже давно міг би простягнути свою руку і вразити тебе та твій народ страшною хворобою і стерти* тебе з лиця землі. 16 Але ось для чого я залишив тебе при житті: щоб показати тобі свою силу і щоб про моє ім’я розповідали по цілій землі.+ 17 Тож доки ти ще будеш поводитися зарозуміло і не відпускатимеш мого народу? 18 Завтра в цей час я пошлю дуже сильний град, якого ще ніколи не було в Єгипті. 19 Тому накажи, щоб усю твою худобу позганяли під укриття, а також щоб зібрали у доми всіх, хто в полі. А тих людей і тварин, які залишаться в полі, поб’є град, і вони загинуть»”».

20 Ті фараонові слуги, які боялися слова Єгови, швидко зібрали своїх слуг і худобу в доми, 21 а хто не зважав на слово Єгови, той залишив слуг та худобу на полі.

22 І Єгова сказав Мойсею: «Простягни руку до неба, і в єгипетському краю почнеться град;+ він буде падати на людей, на тварин та на всі рослини».+ 23 Тож Мойсей простягнув палицю до неба, і Єгова послав на землю град із громом та вогнем*. І град від Єгови вразив весь єгипетський край; 24 цей град був змішаний з вогнем. За всю історію єгипетського народу в цьому краю не було такого сильного граду.+ 25 І град побив весь єгипетський край, усе, що було в полі: людей, тварин і всілякі рослини, а також поламав у полі всілякі дерева.+ 26 Граду не було лише в краю Гоше́н, де жили ізраїльтяни.+

27 Тож фараон послав за Мойсеєм та Аароном і сказав їм: «Тепер я розумію, що згрішив. Єгова праведний, а я та мій народ винні. 28 Просіть Єгову, щоб грім і град, які він послав, припинились. Тоді я відразу відпущу вас і не буду затримувати». 29 Мойсей відповів: «Як тільки я вийду за місто, то простягну руки в молитві до Єгови, і грім та град припиняться. Коли це станеться, ти зрозумієш, що вся земля належить Єгові.+ 30 Але я знаю, що навіть після того ні ти, ні твої слуги не будете мати страху перед Богом Єговою».

31 І були понищені льон та ячмінь, бо ячмінь якраз дозрів, а льон вкрився цвітом. 32 А пшениця і полба понищені не були, бо вони дозрівали пізніше*. 33 Тож, вийшовши від фараона, Мойсей пішов за місто і простягнув руки в молитві до Єгови. Тоді грім та град припинились, і дощ вже не лив на землю.+ 34 Коли фараон побачив, що дощ, град і грім припинились, він та його слуги знову згрішили і дозволили, щоб їхнє серце стало зачерствілим.+ 35 Тож серце фараона залишалося впертим, і він не хотів відпускати ізраїльтян, як Єгова і говорив через Мойсея.+