Перший лист Івана
1 Про того, хто був від початку, кого ми чули, кого бачили на власні очі, за ким спостерігали і кого торкалися своїми руками, про слово життя+ 2 (так, нам було виявлене життя, і ми бачили вічне життя,+ про яке свідчимо+ та розповідаємо вам; воно походило від Батька й було виявлене нам), 3 про того, кого ми бачили й чули, розповідаємо і вам,+ щоб ви теж мали з нами єдність*. А ми маємо єдність з Батьком та його Сином, Ісусом Христом.+ 4 І ми пишемо про це, щоб відчути радість сповна.
5 Ми почули від нього звістку і проголошуємо її вам: Бог є світло+ і в ньому* немає жодної темряви. 6 Якщо ми стверджуємо: «Ми маємо з ним єдність», але ходимо в темряві, то обманюємо і не перебуваємо в правді.+ 7 Проте якщо ми ходимо у світлі,— так само як він є у світлі,— то маємо єдність одне з одним і кров Ісуса, його Сина, очищає нас від усякого гріха.+
8 Якщо ми стверджуємо: «Ми не маємо гріха», то вводимо самі себе в оману+ і правди немає в нас. 9 Якщо ж ми зізнаємо́сь у гріхах, то він простить їх та очистить нас від усякої неправедності,+ бо він вірний і праведний. 10 А коли стверджуємо: «Ми не грішимо», то робимо його обманщиком і його сло́ва немає в нас.