Книга Захарія

4 Так говорить мій Бог Єгова: “Паси овець, призначених на заріз.+ 5 Ті, хто їх купує, потім убивають їх+ і при цьому вважаються невинними. А ті, хто продає,+ кажуть: «Хвала Єгові, бо я розбагатію». Пастирі їхні не мають до них милосердя.+

6 Тож я більше не змилосерджуся над мешканцями цього краю,— промовляє Єгова.— Я зроблю так, що кожен зазнаватиме утиску від свого ближнього та від царя. Вони пошматують цей край, і я нікого не врятую з їхніх рук”».

7 Заради вас, знедолені вівці отари, я почав пасти тих, що призначені на заріз.+ Я взяв собі дві палиці, одну назвав Приємність, а другу — Єдність+ і почав пасти отару. 8 За один місяць я прогнав трьох пастирів, бо я* більше не міг зносити їх, а вони* ненавиділи мене. 9 Я сказав: «Не буду більше пасти вас. Вівця, котра помирає, нехай помирає, і котра гине, хай гине. А позосталі хай пожирають одна одну». 10 Тож я взяв першу палицю, Приємність,+ і розламав її, розірвавши угоду, яку уклав зі своїм народом. 11 У той день угода була розірвана. І знедолені вівці отари, які дивилися на мене, зрозуміли, що це було слово Єгови.

12 Я сказав їм: «Якщо хочете, дайте мою плату, а якщо ні, то не давайте». І вони дали* мені плату — 30 срібняків.+

13 Тоді Єгова промовив до мене: «Вкинь ті 30 срібняків у скарбницю. Високо ж вони мене оцінили!»+ І взяв я срібняки та вкинув у скарбницю, що в домі Єгови.+

14 Після того я розламав другу палицю, Єдність,+ розірвавши братерські узи між Юдою та Ізра́їлем.+

15 Єгова сказав мені: «Візьми знаряддя негідного пастиря.+ 16 Бо я дозволю, щоб у цьому краї з’явився пастир, який не зважатиме на овець, що гинуть,+ не буде шукати молодих, лікувати поранених+ і годувати здорових. Натомість він буде їсти м’ясо відгодованих овець+ і відривати їм ратиці.+

17 Горе негідному пастирю,+ який покидає отару!+

Меч вразить його руку і праве око.