Об’явлення, дане Івану
11 Після того я отримав тростину,+ подібну до палиці*, і почув такий наказ: «Встань, виміряй святиню Божого храму, жертовник і тих, хто там поклоняється. 2 А подвір’я, що лежить за святинею храму, залиш та не вимірюй, бо воно віддане іншим народам. Вони топтатимуть святе місто+ 42 місяці.+ 3 Я накажу своїм двом свідкам, щоб упродовж 1260 днів вони пророкували, одягнені в мішковину». 4 Ці свідки зображені двома оливковими деревами+ й двома світильниками,+ вони стоять перед Господом землі.+
5 Якщо хтось захоче скривдити свідків, з їхніх уст вийде вогонь та пожере їхніх ворогів. Якщо хтось захоче завдати їм шкоди, то саме так буде вбитий. 6 Вони мають владу замкнути небо,+ щоб у дні їхнього пророкування не йшов дощ.+ Крім того, вони мають владу перетворювати води на кров+ і вражати землю усілякими карами, коли захочуть.
7 Після того як вони закінчать свідчити, дикий звір, що виходить з безодні, розпочне з ними війну, переможе їх і вб’є.+ 8 Їхні трупи лежатимуть на головній вулиці великого міста, яке символічно називається Содом і Єгипет,— там, де також стратили на стовпі їхнього Господа. 9 Тоді люди з усіх народів, племен, мов і націй будуть дивитися на їхні трупи три з половиною дні+ й не дозволять покласти їх у гробницю. 10 Мешканці землі будуть радіти і святкувати з приводу смерті двох пророків і посилатимуть одне одному дарунки, бо ці пророки їх мучили.
11 Через три з половиною дні в них увійшов дух життя від Бога,+ і вони встали на ноги. І великий страх огорнув тих, хто це бачив. 12 Потім вони почули, як гучний голос з неба промовив до них: «Підніміться сюди». Тож вони піднялися в хмарі до неба, і їхні вороги бачили їх*. 13 У той час стався великий землетрус, і десята частина міста впала. Від землетрусу загинуло 7000 осіб, а решта налякалась і віддала славу Богові небес.
14 Друге горе+ минуло. Скоро прийде третє.
15 Засурмив сьомий ангел,+ і в небі пролунали гучні голоси: «Тепер царська влада над світом належить нашому Господу+ і його Христу,+ і він царюватиме повік-віки».+
16 Тоді 24 старійшини,+ які сиділи на престолах перед Богом, попадали ниць та поклонились Богові, 17 говорячи: «Дякуємо тобі, Єгово* Боже, Всемогутній, той, хто є і хто був,+ бо ти взяв у свої руки велику владу й почав царювати.+ 18 Але народи розгнівались, і прийшов твій гнів, а також настав визначений час судити мертвих і дати нагороду+ твоїм рабам, пророкам,+ і святим, а також тим, хто боїться твого імені, простим і видатним, та вигубити тих, хто губить землю*».+
19 Після того святиня Божого храму+ в небі розкрилась, і в ній стало видно ковчег його угоди.+ Тоді спалахнули блискавки, почулися голоси, вдарили громи, стався землетрус і почав падати великий град.