Книга Ісаї
Лихо наближається, мов буря, яка насувається з півдня,
з пустелі, з краю, що навіває страх.+
2 І почув я у грізному видінні:
«Зрадник поводиться зрадливо,
а нищитель нищить.
Підведися, Ела́ме! Стань облогою, Мідіє!+
Я зроблю так, що вже ніхто не зітхатиме через неї».+
3 Тому я дуже страждаю від болю*.+
Муки мене охопили,
немов перейми породіллю.
Від горя я нічого не чую,
від хвилювання зовсім не бачу.
4 Серце моє затріпотіло, я здригаюсь від страху.
Сутінки, яких я так бажав, змушують мене тремтіти.
5 Накрийте стіл і приготуйте місця!
Їжте і пийте!+
Вставайте, князі, помажте* щита!
6 Бо так сказав мені Єгова:
«Піди, постав вартового, і нехай він говорить про все, що бачить».
7 І побачив вартовий бойові колісниці:
одні були запряжені кіньми, інші — ослами,
а ще інші — верблюдами.
Він пильнував, уважно вдивлявся,
8 а тоді закричав, як ричить лев:
«Єгово, я постійно стою на вартовій башті вдень
і ніколи не покидаю свого поста вночі.+
Потім він вигукнув:
«Упала! Упала столиця Вавилон!+
Усіх її різьблених божків Він порозбивав об землю!»+
10 Народе мій, вимолочений, немов пшениця!
Я сповістив вас про те, що почув від Єгови, Бога військ, Бога Ізра́їлевого.
Хтось кличе до мене з Сеї́ру:+
«Вартовий, доки триватиме ніч?
Вартовий, доки триватиме ніч?»
12 Вартовий відповів:
«Ранок надходить, прийде й ніч.
Якщо захочете питати ще, питайте.
І приходьте знову!»
13 Присуд пустельній рівнині.
Деда́нські+ каравани,
у лісі посеред пустельної рівнини ви заночуєте!
15 Бо від меча вони втікають, меча оголеного,
від напнутого лука і від жахіть війни.
16 І сказав мені Єгова: «Через рік, що як рік наймита*, мине вся слава Кеда́ру.+ 17 Тож небагато залишиться лучників, воїнів Кеда́ру, бо так сказав Єгова, Бог Ізра́їлів».