Книга Єремії
17 «Гріх мешканців Юди висічений залізним різцем,
він вирізьблений алмазним вістрям на таблицях їхнього серця
і на рогах їхніх жертовників.
2 Сини їхні пам’ятають ті жертовники і священні палі*,+
що стояли біля розлогих дерев, на високих пагорбах+
3 і на горах у полі.
Твої багатства й усі твої скарби я віддам на грабіж,+
віддам твої священні узвишшя, бо ти грішиш по цілому краї.+
4 Ти з власної волі втратиш спадщину, яку я тобі дав.+
Я змушу тебе служити ворогам у землі, якої ти не знаєш.+
5 Так каже Єгова:
«Проклятий той*, хто покладається на людину,+
хто надіється на людську силу*+
і чиє серце відвертається від Єгови.
6 Він стане як самотнє дерево в пустелі
й не побачить, коли прийде добро.
Житиме він у пустелі, у посушливому краї,
на непридатних для життя солончаках.
8 Вона буде мов дерево, посаджене коло води,
яке пускає коріння біля потоку.
Така людина не відчує спеки,
листя її залишиться зеленим.+
У рік посухи вона не стривожиться
і не перестане давати плоди.
9 Людське серце вкрай зрадливе* і здатне на все*.+
Хто може пізнати його?
і перевіряю найпотаємніші думки*,
щоб кожному дати плату згідно з його дорогами,
згідно з плодами його діл.+
11 Той, хто набуває багатство нечесним шляхом*,+
подібний до куріпки, яка збирає* яйця, котрих не знесла.
У розквіті літ він залишиться без статків,
і наприкінці виявиться його безглуздя».
13 Єгово, надіє Ізра́їля,
усі, хто покидає тебе, засоромляться.
Імена тих, хто відступає від тебе*, будуть записані на земному поросі,+
бо вони покинули Єгову, джерело живої води.+
14 Зціли мене, Єгово, і я буду зцілений.
Врятуй мене, і буду врятований,+
бо тобі я несу хвалу.
15 Мені кажуть:
«Де слово Єгови?+
Нехай воно збудеться!»
16 Я ж не втікав від тебе і не відмовлявся бути пастухом,
не прагнув я приходу лихого дня.
Ти добре знаєш усе, що промовили мої уста.
Все це сталося перед твоїм лицем.
17 Не лякай мене!
Ти мій сховок у день нещастя.
Нехай вони будуть налякані,
а мене не лякай.
19 Так промовив до мене Єгова: «Піди і стань при брамі синів цього народу, через яку входять і виходять царі Юди, а тоді йди і стій при всіх інших брамах Єрусалима.+ 20 І скажи: “Послухайте слово Єгови, царі Юди, весь народ Юди і всі мешканці Єрусалима, які входять через ці брами. 21 Так говорить Єгова: «Пильнуйте за собою*! Не носіть у суботній день жодної ноші і не вносьте її через єрусалимські брами.+ 22 У суботній день не виносьте зі свого дому жодної ноші і не виконуйте жодної роботи.+ Освячуйте суботу, як я і наказав вашим прабатькам.+ 23 Але вони не слухали мене, не прихиляли вуха, вони вперто відмовлялися* слухати і приймати повчання.+
24 Якщо ви будете в усьому слухатись мене,— каже Єгова,— якщо в суботу не будете вносити через брами цього міста жодної ноші і будете освячувати день суботній, не виконуючи жодної роботи,+ 25 то царі і князі, які сидять на престолі Давида,+ будуть в’їжджати через брами цього міста на колісницях і конях. Через брами входитимуть вони і їхні князі, народ Юди та мешканці Єрусалима.+ І це місто буде заселене повіки. 26 І прийдуть люди з міст Юди, з околиць Єрусалима, з Веніями́нового краю,+ з низини,+ з гористого краю та з Неге́ву*. Прийдуть вони з цілопаленнями,+ жертвами,+ хлібними приношеннями+ і ладаном та принесуть жертви подяки в дім Єгови.+
27 Але якщо ви не послухаєтесь мене, не будете освячувати суботній день, а носитимете якусь ношу, будете вносити її через брами Єрусалима в суботу, то я підпалю його брами, і вогонь пожере єрусалимські укріплені башти,+ і ніхто його не загасить»”».+