Дії апостолів
10 У Кеса́рії жив чоловік, на ім’я Корнилій, один із сотників загону, який називали італійським. 2 Це був чоловік побожний; він та ціла його сім’я боялися Бога. Крім того, він часто давав людям дари милосердя і постійно звертався до Бога в палких молитвах. 3 Одного разу приблизно о дев’ятій годині+ дня він чітко побачив у видінні Божого ангела, який покликав його: «Корнилію!» 4 Корнилій зі страхом подивився на нього і вигукнув: «Що, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви і дари милосердя дійшли до Бога, і він згадав про них.+ 5 Тож пошли людей до Йо́ппії і поклич Си́мона, якого називають Петром. 6 Він гостює* біля моря в домі чоловіка, на ім’я Си́мон, який вичиняє шкури». 7 Як тільки ангел, що говорив з Корнилієм, пішов, той покликав двох слуг та одного воїна — чоловіка побожного, який служив при ньому, 8 і, розповівши все, послав їх в Йо́ппію.
9 А наступного дня, тимчасом як вони були в дорозі і наближалися до міста, Петро приблизно о шостій годині піднявся на дах, щоб помолитися. 10 Він дуже зголоднів і вирішив поїсти. І, поки готували їжу, він отримав видіння+ 11 та побачив розкрите небо і щось*, що спускали на землю за чотири кінці, наче велике лляне полотнище. 12 У ньому були всілякі земні чотириногі тварини, плазуни* та небесні птахи. 13 І пролунав голос: «Устань, Петре, заріж* це і їж!» 14 Але Петро сказав: «Нізащо, Господи, бо я ніколи не їв нічого опоганеного та нечистого».+ 15 Тоді голос промовив до нього вдруге: «Не називай більше опоганеним те, що Бог очистив». 16 А коли голос пролунав утретє, все це* зараз же було забране в небо.
17 Поки Петро був у замішанні, не розуміючи, що́ це видіння могло б означати, посланці Корнилія розшукали Си́монів дім та вже стояли коло воріт.+ 18 Вони голосно запитали, чи в цьому домі гостює Си́мон, званий Петром. 19 І, тимчасом як Петро розмірковував про це видіння, дух+ сказав: «Ось троє чоловіків запитують про тебе. 20 Устань, зійди вниз і без вагань іди з ними, бо це я їх послав». 21 Тоді Петро зійшов до них і сказав: «Я той, кого ви шукаєте. Що вас сюди привело?» 22 Ті відповіли: «Нас послав сотник Корнилій+ — чоловік праведний і богобоязливий, про якого добре відгукується весь юдейський народ. Святий ангел передав йому Божий наказ, щоб він покликав тебе до свого дому і вислухав». 23 Тож Петро запросив цих чоловіків зайти і гостинно їх прийняв.
Наступного дня Петро встав і пішов з ними, взявши з собою ще кількох братів з Йо́ппії. 24 Через день він прибув у Кеса́рію. Там їх уже чекав Корнилій, який покликав своїх родичів та близьких друзів. 25 Коли Петро увійшов, Корнилій зустрів його, впав йому до ніг і поклонився. 26 Але Петро підняв його та сказав: «Устань, я теж лише людина».+ 27 І, розмовляючи з Корнилієм, він зайшов усередину й побачив, що там зібралось багато людей. 28 Петро промовив до них: «Ви добре знаєте, що юдею не дозволено наближатися до людини з іншого народу або спілкуватися з нею.+ Але Бог показав мені, що я нікого не повинен називати опоганеним чи нечистим.+ 29 Тому, коли за мною послали, я прийшов без жодних заперечень. А тепер скажіть, чому ви хотіли мене бачити?»
30 На це Корнилій сказав: «Чотири дні тому, якщо рахувати від цієї години, я молився у своєму домі, а була тоді дев’ята година. Саме тоді переді мною з’явився чоловік у блискучих шатах 31 і сказав: “Корнилію, Бог прихильно вислухав твою молитву і пригадав твої дари милосердя.+ 32 Тож пошли людей до Йо́ппії і поклич Си́мона, якого називають Петром. Цей чоловік гостює біля моря в домі Си́мона, який вичиняє шкури”.+ 33 Тоді я негайно послав до тебе людей, і ти був такий люб’язний, що прийшов сюди. Тепер усі ми стоїмо перед Богом і хочемо вислухати те, що Єгова звелів тобі розповісти нам».
34 Почувши це, Петро почав говорити: «Тепер я добре розумію, що Бог безсторонній+ 35 і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та робить те, що правильне.+ 36 Він послав слово Ізра́їлевим синам, щоб сповістити їм добру новину про мир,+ який можна мати завдяки Ісусу Христу — він є Господом усіх.+ 37 Ви знаєте, про що говорили по всій Юдеї, починаючи з Галілеї,+ після того як Іван проповідував хрещення:+ 38 про Ісуса з Назарета, про те, як Бог помазав його святим духом+ та силою і як Ісус ходив по всьому краї, чинячи добро та зціляючи всіх, кого гнобив Диявол.+ А робив Ісус усе це тому, що з ним був Бог.+ 39 І ми є свідками всього, що Ісус зробив в юдейському краї та в Єрусалимі. Незважаючи на це, його вбили, повісивши на стовпі.+ 40 На третій же день Бог його воскресив+ і дозволив йому виявитися* людям, 41 але не всьому народові, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь, тобто нам — тим, хто їв і пив з ним після того, як він воскрес з мертвих.+ 42 Крім того, Ісус наказав нам проповідувати народу і давати ґрунтовне свідчення,+ що Бог призначив саме його суддею живих і мертвих.+ 43 І всі пророки свідчать про нього,+ що кожен, хто повірить у нього, отримає прощення гріхів через його ім’я».+
44 Коли Петро ще говорив, на всіх, хто слухав слово, зійшов святий дух.+ 45 А віруючі, які прийшли з Петром і були обрізаними, не переставали дивуватися, бо святий дух, Божий дар, було вилито на людей з інших народів. 46 І вони чули, як ті розмовляли різними мовами та звеличували Бога.+ Зрештою Петро сказав: 47 «Хіба хтось може перешкодити їм охреститись у воді,+ якщо вони, як і ми, отримали святий дух?» 48 Промовивши це, він наказав їм охреститися в ім’я Ісуса Христа.+ Після того вони попросили його залишитись ще на кілька днів.