Книга Ісаї
51 Послухайте мене, усі, хто женеться за праведністю,
хто шукає Єгову!
Подивіться на скелю, з якої ви були висічені,
і на каменоломню, з якої були видобуті.
Він потішить усі його руїни,+
пустелю його зробить подібною до Едему+
і пустельну рівнину — схожою на сад Єгови.+
На Сіоні будуть радість і втіха,
лунатимуть слова подяки та мелодійний спів.+
6 Зведіть свої очі до неба,
подивіться також на землю.
Бо небо розвіється, як дим,
земля зітліє, як одяг,
і мешканці її погинуть, наче мошки.
Не бійтеся насмішок від смертних людей
і не лякайтесь їхніх образ.
А праведність моя триватиме повіки,
і спасіння, яке я даю,— з покоління в покоління».+
Прокинься, як за днів прадавніх, як за далеких поколінь.
10 Хіба не ти висушила море, висушила водні глибини?+
Хіба не ти проклала шлях через морську глибочінь, щоб пройшли викуплені?+
11 Ті, кого викупив Єгова, повернуться.+
Вони знайдуть радість і втіху,
а смуток і зітхання минуть.+
Чому ти боїшся смертної людини, яка помирає,+
і сина людського, який засихає, мов зелена трава?
Весь день ти ходиш у страху через лють гнобителя*,
ніби він може тебе погубити.
І де тепер лють гнобителя?
14 Закутий у кайдани буде невдовзі звільнений.+
Він не помре та не потрапить до ями,
і хліба йому не бракуватиме.
15 Я, Єгова,— твій Бог.
Я розбурхую море, і хвилі його бушують.+
Моє ім’я — Єгова, Бог військ.+
16 Я вкладу тобі в уста свої слова
і тінню руки своєї накрию тебе,+
щоб заснувати небо, закласти основи землі+
і сказати Сіону: “Ти мій народ”.+
17 Прокинься! Прокинься! Устань, дочко єрусалимська!+
Ти випила з руки Єгови чашу його люті.
Ти випила до дна той келих —
чашу, від якої ти хитаєшся.+
18 Не вів тебе жоден з синів, яких ти народила,
і не взяв тебе за руку жоден з синів, яких ти виховала.
19 Два лиха спіткали тебе.
Хто поспівчуває тобі?
Спіткали тебе знищення і спустошення, голод і меч.+
Хто потішить тебе?+
На них сповна вилилась лють Єгови, докір твого Бога».
21 Тому прошу, послухай,
жінко, знедолена і п’яна, але не від вина.
22 Так каже твій Господь Єгова, твій Бог, який захищає свій народ:
«Я заберу з твоєї руки чашу, від якої ти хитаєшся,+
мого келиха, чашу моєї люті.
Ти більше ніколи з неї не питимеш.+