Книга Даниїла
10 У третій рік правління перського царя Кіра+ Даниїл, якого назвали Валтаса́ром*,+ отримав об’явлення. Ця звістка була правдива і стосувалася великого бою. Даниїл зрозумів її, йому було пояснено те, що він побачив.
2 Тоді я, Даниїл, журився+ три повних тижні. 3 Вишуканих страв я не їв, не брав у рот ні м’яса, ні вина і не намащувався олією, доки не минуло тих три тижні. 4 А 24-го дня першого місяця, коли я був на березі великої річки Тигр*,+ 5 я підвів погляд і побачив чоловіка, одягненого в лляні шати+ і підперезаного поясом зі щирого золота з Уфа́зу. 6 Тіло його було немов хризоліт,+ обличчя — наче блискавка, очі — мов вогняні смолоскипи, руки та ноги нагадували блискучу мідь,+ а слова його звучали немов шум натовпу. 7 І лише я, Даниїл, бачив це видіння, а люди, які були зі мною, не бачили його.+ Проте їх огорнув сильний страх, тож вони втекли і сховались.
8 Тоді я залишився сам і дивився на це величне видіння. Я зовсім знесилився, вигляд мій змінився до невпізнання, і сили покинули мене.+ 9 Я почув його слова, і, коли він ще говорив, я міцно заснув, лежачи на землі долілиць.+ 10 Аж раптом хтось торкнувся мене рукою,+ збудив мене, і я став навколішки, спершись на долоні. 11 Він сказав мені:
«Любий* Даниїле!+ Уважно вислухай те, що я говоритиму тобі, і підведися, бо я посланий до тебе».
Коли він промовив ці слова, я тремтячи встав.
12 Потім він сказав: «Не бійся,+ Даниїле. Ще з першого дня, коли ти налаштував своє серце, щоб зрозуміти все це, і впокорився перед своїм Богом, він почув твої слова, і тому я прийшов.+ 13 Але князь+ перського царства чинив мені опір упродовж 21 дня. І тоді Михаїл*,+ один з найвищих князів*, прийшов мені на допомогу, а я у той час залишався там з царями Персії. 14 Я прийшов, аби пояснити тобі, що́ станеться з твоїм народом наприкінці днів,+ бо це видіння стосується майбутнього».+
15 Коли він говорив зі мною, я схилив обличчя до землі й онімів. 16 Раптом хтось схожий на людину торкнувся моїх губ.+ Тож я зміг говорити і сказав тому, хто стояв переді мною: «Пане мій, я тремчу від того, що побачив, я зовсім ослаб.+ 17 Як же я, слуга твій, можу розмовляти з тобою, мій пане?!+ Я знесилений, і мені перехопило подих».+
18 Тоді хтось схожий на людину знову торкнувся мене і зміцнив.+ 19 Він сказав: «Не бійся,+ любий* Даниїле!+ Мир тобі!+ Будь мужній, будь сильний!» І, коли він говорив зі мною, я набрався сили й сказав: «Пане мій, говори, бо ти зміцнив мене».
20 Він же промовив: «Чи ти знаєш, чому я прийшов до тебе? Тепер я повертаюся, щоб воювати з князем Персії.+ Коли я піду, прийде також князь Греції. 21 Але я розповім тобі, що записано в книзі правди. Ніхто не підтримує мене в цьому, окрім Михаїла,+ вашого князя.+