Буття
29 Після того Яків вирушив далі до краю мешканців Сходу*. 2 Дорогою він побачив у полі колодязь, отвір якого був закритий великим каменем, а біля нього лежало три отари овець. З того колодязя пастухи зазвичай брали воду, щоб напоювати свої отари. 3 Коли всі отари збирались, пастухи відкочували камінь і напоювали овець, а потім знову закривали колодязь каменем.
4 Тож Яків звернувся до пастухів: «Звідки ви, брати мої?» Ті відповіли: «З Хара́на».+ 5 Тоді він запитав: «Скажіть, ви знаєте Лава́на,+ Нахо́рового внука?»+ — «Знаємо»,— відповіли вони. 6 І він став розпитувати далі: «Як він поживає?» Вони сказали: «У нього все добре. А ось і його дочка Рахı́ль+ веде овець!» 7 Тоді він сказав: «Зараз тільки обідня пора, і ще не час збирати отари. Понапувайте овець і пасіть їх далі». 8 На це вони відповіли: «Не можемо, поки не зберуться всі отари. Тільки тоді відкотять камінь від колодязя, і ми зможемо напоїти овець».
9 Тимчасом як він з ними говорив, прийшла Рахı́ль з вівцями свого батька; вона була пастушкою. 10 І коли Яків побачив Рахı́ль, дочку Лава́на, брата своєї матері, а також Лава́нових овець, то відразу пішов і, відкотивши камінь від колодязя, напоїв овець. 11 Потім Яків поцілував Рахı́ль і голосно заплакав. 12 І Яків став розповідати Рахı́лі, що він родич* її батька, син Реве́ки. Тоді Рахı́ль побігла й розказала про все своєму батькові.
13 Лава́н+ же, як тільки почув про Якова, сина своєї сестри, побіг йому назустріч. Він обняв його, поцілував і забрав до свого дому, а Яків розповів йому про все, що трапилось. 14 Тоді Лава́н сказав: «Ти кість від моєї кості і плоть від моєї плоті*!» І Яків жив у нього цілий місяць.
15 Після того Лава́н сказав Якову: «Ти мій родич*,+ але це не означає, що ти маєш служити мені просто так. Скажи, яку плату ти хочеш?»+ 16 Лава́н же мав дві дочки: старшу звали Лı́я, а молодшу — Рахı́ль.+ 17 Лı́їні очі були тьмяні, а Рахı́ль була вродлива й дуже приваблива. 18 Яків закохався в Рахı́ль і сказав Лава́ну: «Я готовий служити тобі сім років за твою молодшу дочку Рахı́ль».+ 19 На це Лава́н сказав: «Ліпше я віддам її тобі, ніж комусь іншому. Залишайся в мене». 20 Отже, Яків служив за Рахı́ль сім років,+ але для нього вони пролетіли як кілька днів, бо він дуже її любив.
21 Згодом Яків сказав Лава́ну: «Дні моєї служби закінчились. Дай мені мою дружину, щоб ми почали жити з нею як чоловік і жінка». 22 Тоді Лава́н зібрав усіх людей тієї місцевості і влаштував бенкет. 23 Але ввечері він взяв свою дочку Лı́ю і привів до Якова, щоб той мав з нею інтимні стосунки. 24 Лава́н дав своїй дочці Лı́ї свою служницю Зı́лпу.+ 25 А зранку Яків дивиться — а це Лı́я! Тож він сказав Лава́ну: «Що ти зробив?! Хіба не за Рахı́ль я служив тобі? Чому ти мене обманув?»+ 26 На це Лава́н відповів: «У нас не заведено, щоб молодша дочка виходила заміж швидше, ніж старша. 27 Цей тиждень належить Лı́ї, то вже проведіть його разом, а після того я дам тобі другу дочку, якщо прослужиш мені ще сім років».+ 28 Тож Яків так і зробив: провів тиждень з Лı́єю. А тоді Лава́н дав йому за дружину свою дочку Рахı́ль. 29 Лава́н дав своїй дочці Рахı́лі свою служницю Бı́лгу.+
30 Потім Яків мав інтимні стосунки з Рахı́ллю і полюбив її більше, ніж Лı́ю. І Яків служив Лава́ну ще сім років.+ 31 Коли ж Єгова побачив, що Лı́я нелю́ба*, він зробив так, що вона завагітніла*;+ а Рахı́ль була неплідною.+ 32 Лı́я завагітніла, народила сина і назвала його Руви́мом*,+ кажучи: «Єгова зглянувся над моїм нещастям,+ і тепер мій чоловік полюбить мене». 33 Згодом Лı́я знову завагітніла, народила сина і сказала: «Я була нелю́ба, але Єгова вислухав мене і дав ще одного сина». Тож вона назвала його Симео́ном*.+ 34 Тоді вона завагітніла ще раз, народила сина і сказала: «Тепер я справді здобуду прихильність свого чоловіка, бо народила йому вже трьох синів». Тому цього сина назвали Ле́вієм*.+ 35 І вона завагітніла знову, народила сина і вигукнула: «Цього разу я буду вихваляти Єгову!» Тож вона назвала сина Юдою*.+ Після цього Лı́я якийсь час не народжувала.