Друга книга царів
18 Єзекı́я,+ син Юдиного царя Аха́за,+ став царем у третій рік царювання Ізра́їлевого царя Гоше́ї,+ сина Е́ли. 2 Єзекı́я став царем, коли йому було 25 років, і царював у Єрусалимі 29 років. Його матір’ю була Авı́*, дочка Заха́рія.+ 3 Він робив те, що правильне в очах Єгови,+ як і його прабатько Давид.+ 4 Єзекı́я знищив священні узвишшя,+ розтрощив священні стовпи, зрубав священну палю*+ і розбив мідного змія, якого зробив Мойсей,+ бо ізраїльтяни аж до того часу спалювали для цього ідола приношення і називали його Нехушта́н*. 5 Єзекı́я покладався на Єгову,+ Ізра́їлевого Бога, і такого царя, як він, не було серед усіх Юдиних царів ні до нього, ні після нього. 6 Він міцно тримався Єгови+ і не відвертався від нього, виконуючи заповіді, які Єгова передав через Мойсея. 7 Єгова був з ним, і він у всьому поводився мудро. Єзекı́я збунтувався проти ассирійського царя і більше йому не служив.+ 8 Він також розбив філісти́млян+ аж до Га́зи та її володінь, завоювавши і вартові башти, і укріплені міста*.
9 У четвертий рік царювання Єзекı́ї, тобто у сьомий рік царювання ізра́їльського царя Гоше́ї,+ сина Е́ли, проти Сама́рії виступив ассирійський цар Салманаса́р і взяв її в облогу.+ 10 В кінці трирічної облоги він захопив Сама́рію.+ Це сталось у шостий рік царювання Єзекı́ї, тобто у дев’ятий рік царювання ізра́їльського царя Гоше́ї. 11 Після того ассирійський цар забрав ізраїльтян у вигнання+ до Ассирії та поселив їх у Хала́ху і Хаво́рі біля річки Гоза́н та в мідійських містах,+ 12 бо вони не слухались голосу свого Бога Єгови і порушували його угоду — все, що Мойсей, слуга Єгови, наказав їм виконувати.+ Вони не хотіли ні слухати, ні виконувати.
13 У 14-й рік царювання Єзекı́ї ассирійський+ цар Сінаххерı́б виступив проти всіх укріплених міст Юди і захопив їх.+ 14 Тоді Юдин цар Єзекı́я вислав посланців у Лахı́ш, щоб вони передали ассирійському цареві: «Я винний перед тобою. Відступи від мене, і я дам тобі все, що захочеш». Тож ассирійський цар наказав, щоб Юдин цар Єзекı́я дав 300 талантів* срібла і 30 талантів золота. 15 Єзекı́я віддав усе срібло, яке було в домі Єгови і в скарбницях царського дому*.+ 16 Також Юдин цар Єзекı́я зняв* двері храму+ Єгови та одвірки, які він сам свого часу покрив золотом,+ і віддав золото, яке було на них, ассирійському цареві.
17 Після того цар Ассирії послав до Єзекı́ї тарта́на*, равса́ріса* і равша́ка* з численним військом. Вони вирушили з Лахı́ша+ в Єрусалим+ і зупинилися біля водогону верхнього ставка, що при дорозі, яка веде до поля пральників.+ 18 Вони покликали царя, але до них вийшов наглядач царського дому* Еліяки́м,+ син Хілкı́ї, а також царський писар Ше́вна+ і літописець Йоа́х, син Аса́фа.
19 І промовив до них равша́к: «Скажіть Єзекı́ї: “Так говорить великий цар, цар Ассирії: «На що ти надієшся?+ 20 Ти кажеш, що маєш план і військову силу, але слова твої порожні. На кого ти покладаєшся, що наважився збунтуватись проти мене?+ 21 Ти покладаєшся на Єгипет,+ на ту зламану очеретину. Таж вона, якщо на неї спертися, проб’є долоню! Таким є фараон, цар Єгипту, для всіх, хто шукає в нього підтримки. 22 Може, скажете, що покладаєтесь на Єгову, вашого Бога?+ Але хіба не його священні узвишшя і жертовники понищив Єзекı́я,+ сказавши Юді та Єрусалиму: “Ви маєте поклонятися лише перед одним жертовником у Єрусалимі”?»”+ 23 Тож покажи моєму пану, ассирійському цареві, на що ти спроможний: я дам тобі 2000 коней, і тоді подивимось, чи ти знайдеш для них вершників.+ 24 Як же ти змусиш відступити хоча б одного намісника з найменших рабів мого пана, якщо тобі доводиться покладатись на Єгипет з його колісницями й вершниками? 25 Чи ж не з волі Єгови я виступив проти цього місця, щоб знищити його? Адже Єгова сказав мені: “Піди на цей край і спустош його”».
26 На це Еліяки́м, син Хілкı́ї, Ше́вна+ і Йоа́х відповіли равша́кові:+ «Говори, будь ласка, до нас, твоїх слуг, арамейською* мовою,+ ми зрозуміємо, а мовою юдеїв не говори, бо тебе чують люди на мурі».+ 27 Але равша́к сказав: «Хіба мій пан послав мене передати ці слова тільки вам і вашому панові? Хіба він не послав мене також до людей на мурі, які разом з вами будуть їсти свій кал і пити свою сечу?»
28 Тож равша́к стояв та голосно кричав мовою юдеїв: «Послухайте слово великого царя, царя Ассирії!+ 29 Ось що каже цар: “Нехай Єзекı́я не бреше! Він не врятує вас з моєї руки!+ 30 Не звертайте уваги на Єзекı́ю, який спонукує вас надіятись на Єгову і каже: «Єгова неодмінно врятує нас, і це місто не буде віддане в руки ассирійського царя».+ 31 Не слухайте Єзекı́ю, бо так говорить цар Ассирії: «Укладіть мир зі мною і здайтеся*. Тоді кожен з вас буде їсти плоди своєї виноградної лози та свого фігового дерева і пити воду зі свого водозбору, 32 аж поки я не прийду і не заберу вас у край, подібний до вашого,+ край зерна й молодого вина, край хліба й виноградників, край оливкових дерев і меду. Тоді ви залишитесь живими і не помрете. Не слухайте Єзекı́ю, який зводить вас, кажучи: “Єгова нас врятує”. 33 Хіба хоч один бог інших народів врятував свій край з руки царя Ассирії? 34 Де боги Хама́та+ й Арпа́да? Де боги Сефарваї́ма,+ Ге́ни та І́вви? Хіба вони врятували Сама́рію з моєї руки?+ 35 Котрий з усіх богів тих земель врятував свій край з моєї руки? Тож хіба Єгова врятує з моєї руки Єрусалим?»”»+
36 Але люди мовчали й у відповідь не промовили ані слова, бо цар наказав їм нічого не відповідати.+ 37 Тоді наглядач царського дому* Еліяки́м, син Хілкı́ї, а також царський писар Ше́вна і літописець Йоа́х, син Аса́фа, роздерли на собі одяг, пішли до Єзекı́ї і передали йому слова равша́ка.