Книга Захарія
10 «Просіть у Єгови дощу в час, коли мають іти весняні дощі.
2 Статуї терафı́мів* говорять брехню*,
а ворожбити бачать неправдиві видіння
і розповідають марні сни.
Даремно вони намагаються потішити.
Тому люди розбредуться, як вівці,
і будуть страждати, не маючи пастиря.
Я, Єгова, Бог військ, звернув увагу на свою отару,+ на мешканців Юди,
і зробив їх подібними до величавого коня в час бою.
Від нього походить бойовий лук
і кожен наглядач*. Усі вони походять від нього.
5 Стануть вони наче воїни,
що топчуть болото на вулицях у час битви.
Вони воюватимуть, бо з ними Єгова.+
І будуть засоромлені вершники ворога.+
Я поверну їх назад,
бо змилосерджуся над ними.+
І вони стануть такими, як у минулому, наче я їх і не відкидав,+
адже я — Єгова, їхній Бог, я дам їм відповідь.
Сини їхні побачать це і втішаться,
Єгова буде радістю їхнього серця.+
9 Я їх розсію поміж народами, немов насіння,
але в далеких краях вони згадають про мене.
Разом зі своїми синами вони відновлять сили і повернуться.
10 Я поверну їх з єгипетського краю,
позбираю їх з Ассирії+
та приведу в край Гілеа́д+ і на Ліва́н,
і там забракне їм місця.+
Усі глибини Нілу повисихають.
Гордість Ассирії буде принижено,
а жезла Єгипту не стане.+