19 І відповів Йов:
2 «Аж доки ви будете дратувати мою душу+
і словами душити мене?+
3 Уже десятий раз ви мені докоряєте
і не соромитесь з мене знущатися.+
4 Навіть якщо я провинився,
то провина моя залишиться на мені.
5 Ви постійно звеличуєтесь наді мною
і твердите, що свою ганьбу я заслужив,
6 але знайте, що сам Бог увів мене в оману
і піймав у мисливську сітку.
7 Ось я кричу: “Насилля!” — але ніхто не озивається,+
волаю про допомогу, та справедливості немає.+
8 Мою стежку він перегородив муром, і я не можу пройти,
дороги мої вкрив темрявою.+
9 Він забрав від мене славу
і зняв вінець з моєї голови.
10 Звідусіль він трощить мене, доки я не загину,
надію мою вириває, мов дерево.
11 Він гнівом на мене розпалюється
і своїм ворогом вважає.+
12 Війська його збираються і беруть мене в облогу,
стають табором довкола мого намету.
13 Він віддалив від мене моїх братів,
і знайомі відцурались мене.+
14 Зникли мої близькі приятелі,
забули про мене люди, яких я добре знав.+
15 Гості в домі моєму+ і навіть рабині вважають мене за сторонню людину,
в їхніх очах я став чужинцем.
16 Кличу я свого слугу, та він не відповідає,
устами своїми благаю, щоб він мені поспівчував.
17 Мій подих став огидним дружині моїй,+
запах мій зробився смородом для моїх братів.
18 Навіть діти малі зневажають мене,
тільки-но підведусь, як вони з мене глузують.
19 Бридяться мною всі близькі друзі,+
і ті, кого я любив, обернулись проти мене.+
20 Мої кістки прилипають до шкіри та плоті,+
я ледве рятуюсь від смерті.
21 Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся, приятелі мої,
адже мене торкнулася Божа рука.+
22 Навіщо й ви переслідуєте мене так, як Бог,+
і нападаєте на мене безперестанку?+
23 О, якби слова мої були записані!
О, якби написали їх у книзі!
24 Якби залізним різцем і свинцем
вони назавжди були вирізьблені на скелі!
25 Адже я добре знаю, що викупник мій+ живий,
він прийде потім і встане над землею.
26 Хоча знищилась моя шкіра,
я ще в тілі своєму побачу Бога —
27 сам я побачу його,
будуть дивитись на нього очі мої, а не очі когось іншого.+
Але глибоко всередині я дуже пригноблений!
28 Ви говорите: “Як же це ми переслідуємо його?”+ —
і вважаєте, ніби причина всього в мені.
29 Бійтеся меча,+
адже меч карає тих, хто грішить,
і знайте, що є суддя».+