Книга Єремії
Запаліть вогонь над Бет-Гаккере́мом, щоб дати знак,
бо з півночі насувається лихо, велике знищення.+
2 Сіонська дочка наче вродлива й ніжна жінка.+
Кожен з них буде випасати свою череду.+
4 «Приготуйтесь до війни* проти неї!
Устаньте, виступімо опівдні!»
«Горе нам, бо день схиляється до вечора
і по землі тягнуться довгі тіні!»
6 Так говорить Єгова, Бог військ:
«Нарубайте дерев і зведіть довкола Єрусалима облоговий вал.+
Це місто я притягну до відповідальності,
бо в ньому панує лише гноблення.+
Чути там про насилля і знищення,+
його хвороби та лиха постійно переді мною.
8 Послухай застереження, Єрусалиме, щоб я* не відвернувся від тебе з огидою,+
щоб я не зробив тебе пустищем, безлюдним краєм».+
9 Так промовляє Єгова, Бог військ:
«Останок Ізра́їля дозбирають, як дозбирують виноград.
Простягни знову свою руку, як збирач винограду простягає руку до лози».
10 «До кого мені говорити і кого застерігати?
Хто послухає?
Таж їхні вуха закриті*, вони не здатні прислуха́тися.+
Глузують зі слова Єгови,+
воно їм не до вподоби.
«Вилий цей гнів і на дітей, що на вулиці,+
і на юнаків, що зібралися разом.
12 Їхніми домами, полями і жінками
заволодіють інші,+
бо я простягну руку на жителів того краю»,— каже Єгова.
13 «Кожен з них — від малого до великого — збагачується нечесним шляхом,+
і кожен — від пророка до священика — займається шахрайством.+
15 Чи соромляться вони своїх гидких учинків?
Вони не відчувають жодного сорому!
Вони взагалі не знають, що́ таке сором!+
Тому вони попадають серед тих, хто впав;
вони спіткнуться, коли я покараю їх»,— говорить Єгова.
16 Так промовляє Єгова:
«Зупиніться на роздоріжжях і подивіться,
розпитайте про шляхи давні,
дізнайтеся, де добра дорога, і йдіть нею.+
Тоді ви знайдете спокій для себе*».
Але вони кажуть: «Не підемо!»+
17 «Я поставив вартових,+ які говорили:
“Прислу́хайтесь до звуку рога!”»+
Але вони сказали: «Не будемо прислухатись».+
19 Почуй, земле!
Я спроваджую на цих людей лихо,+
плід їхніх власних задумів,
бо на мої слова вони не зважали
і мій закон* відкидали.
20 Навіщо мені ваш ладан, який ви приносите з Ше́ви?
Навіщо ваша пахуча тростина* з далеких країв?
Не до вподоби мені ваші цілопалення,
і жертви ваші мені неприємні».+
21 Тому так говорить Єгова:
«Я кладу перед цим народом камені спотикання,
і спіткнуться об них
батьки і сини,
сусід і його приятель,
і всі вони загинуть».+
22 Так промовляє Єгова:
«Погляньте! З півночі йде народ,
з краю землі піднімається народ великий.+
23 Вони схоплять лук та спис*.
Це люди жорстокі, у них немає милосердя,
їхній голос — як ревуче море.
Вони скачуть на конях,+
вони вишикувались до бою проти тебе, дочко Сіону».
26 О дочко мого народу!
Вдягни мішковину+ і качайся в попелі.
Спостерігай за ним, досліди його дорогу.
28 Усі ці люди закореніли у своїй впертості,+
вони ходять усюди і зводять наклепи,+
всі вони — наче мідь і залізо,
всі вони зіпсуті.
29 Уже й міхи ковальські обгоріли,
а з вогню виходить лише свинець.
Плавильник працює даремно:+
неправедні так і не відділилися.+