Об’явлення, дане Івану
6 Потім я побачив, як Ягня+ зняло одну із семи печаток,+ і почув, як одна з чотирьох живих істот+ сказала громовим голосом: «Прийди!» 2 Тоді я глянув і побачив білого коня,+ а вершник, який на ньому сидів, мав лук. Йому було дано корону,+ і він виїхав, щоб перемагати й здобути остаточну перемогу.+
3 Коли Ягня зняло другу печатку, я почув, як друга жива істота+ сказала: «Прийди!» 4 Вийшов інший кінь, вогняно-червоний. Вершнику, який на ньому сидів, було дозволено забрати мир із землі, щоб її мешканці вбивали одне одного, і він отримав великий меч.+
5 Коли Ягня зняло третю печатку,+ я почув, як третя жива істота+ сказала: «Прийди!» Я глянув і побачив коня вороного, а вершник, який на ньому сидів, мав у своїй руці терези. 6 Я почув щось подібне на голос, що лунав серед чотирьох живих істот: «Кварта* пшениці за дена́рій*+ і три кварти ячменю за дена́рій, а оливкової олії та вина не марнуй*».+
7 Коли Ягня зняло четверту печатку, я почув голос четвертої живої істоти:+ «Прийди!» 8 Я глянув і побачив коня блідого, а вершник, який на ньому сидів, мав ім’я Смерть. Слідом за ним прямувала Могила*. Вони отримали владу над чвертю землі, щоб убивати довгим мечем, голодом,+ смертельною хворобою та вигублювати, насилаючи земних звірів.+
9 Коли Ягня зняло п’яту печатку, я побачив біля підніжжя жертовника+ ду́ші*+ вбитих за Боже слово і за свідчення, яке вони давали.+ 10 Вони вигукували: «Всевладний Господи, святий і правдивий,+ доки ти будеш стримуватися, коли вже почнеш судити мешканців землі й помстишся за нашу кров?»+ 11 І кожен з них отримав довге біле вбрання.+ Також їм було сказано ще трохи відпочити, поки не стане повною кількість рабів, їхніх братів, котрі невдовзі будуть убиті, як і вони.+
12 Далі я побачив, як Ягня зняло шосту печатку, після чого відбувся великий землетрус. Сонце стало темним, немов чорна мішковина*, а весь місяць став як кров.+ 13 І зорі небесні упали на землю, як падають незрілі плоди фігового дерева, коли його розхитує сильний вітер. 14 Тоді небо згорнулось, як сувій,+ і зникло, а кожна гора та кожен острів були забрані зі своїх місць.+ 15 Після того земні царі, високі урядовці, воєначальники, багаті, сильні, кожен раб і кожен вільний сховалися в печерах та серед гірських скель.+ 16 Вони казали до гір та скель: «Упадіть на нас+ і сховайте нас від обличчя того, хто сидить на престолі,+ і від гніву Ягняти.+ 17 Адже прийшов великий день їхнього гніву,+ і хто зможе встояти?»+