Перша книга Самуїла
19 Зрештою Сау́л сказав своєму сину Йоната́ну та всім слугам, що задумав убити Давида.+ 2 Але Йоната́н дуже любив Давида,+ тому попередив його: «Мій батько Сау́л хоче тебе вбити. Прошу, будь завтра вранці обережний, сховайся в потаємному місці і залишайся там. 3 Я піду і стану біля батька в полі, де будеш ти. Я поговорю з ним про тебе, і якщо дізнаюся щось, то все тобі розповім».+
4 Йоната́н почав говорити добре про Давида+ своєму батькові Сау́лу і сказав: «Цар не повинен чинити гріха проти свого слуги Давида, бо він не згрішив проти тебе і робив тобі тільки добро. 5 Ризикуючи життям*, він убив філісти́млянина,+ щоб Єгова дав усьому Ізра́їлю велику перемогу*. Ти бачив це і дуже радів. То навіщо тобі грішити проти невинної крові і ні за що вбивати Давида?»+ 6 Сау́л послухав Йоната́на і сказав: «Як живий Єгова, я не вб’ю його». 7 Після цього Йоната́н покликав Давида і, переказавши йому все, привів до Сау́ла. І Давид служив Сау́лу, як раніше.+
8 Через якийсь час знову почалася війна, тож Давид вийшов проти філісти́млян. Він завдав їм великої поразки, і вони повтікали від нього.
9 Одного разу, коли Сау́л сидів у своєму домі зі списом у руці, а Давид грав на арфі, Єгова дозволив, щоб на Сау́ла найшов поганий дух.+ 10 Сау́л хотів прибити Давида списом до стіни, але той ухилився, і спис застряг у стіні. Тієї ночі Давид утік, рятуючи своє життя. 11 Тоді Сау́л послав слуг до дому Давида, щоб підстерегти його і вранці вбити.+ Але Мелхо́ла, дружина Давида, сказала йому: «Якщо сьогодні вночі ти не втечеш*, то завтра будеш мертвий». 12 Вона допомогла йому спуститися через вікно, щоб він утік і сховався. 13 Потім Мелхо́ла взяла статую терафı́ма* і поклала її в ліжко, а там, де мала бути голова Давида, поклала сітку, сплетену з козячої вовни, і накрила все це одягом.
14 Сау́л послав слуг схопити Давида, але Мелхо́ла сказала: «Він хворий». 15 Тоді Сау́л звелів слугам самим подивитися на Давида і наказав: «Принесіть його сюди на ліжку, і я його вб’ю».+ 16 Коли слуги прийшли, то побачили, що на ліжку лежить статуя терафı́ма*, а в головах — сітка з козячої вовни. 17 Сау́л сказав Мелхо́лі: «Чому ти мене обманула і відпустила мого ворога,+ щоб він утік?» Вона ж відповіла: «Він сказав: “Відпусти мене, інакше я тебе вб’ю!”»
18 Тож Давид утік і врятувався. Він прийшов до Самуї́ла в Ра́му+ і розповів усе, що зробив йому Сау́л. Після того вони із Самуї́лом пішли звідти й зупинилися в Найо́ті.+ 19 Через якийсь час Сау́лу донесли: «Давид у Найо́ті, що в Ра́мі». 20 Сау́л не гаючись послав своїх слуг схопити Давида. Але коли вони побачили літніх пророків, які пророкували, і Самуї́ла, який головував над ними, то на них зійшов Божий дух, і вони теж стали поводитись як пророки.
21 Коли про це розповіли Сау́лу, він відразу послав інших слуг, однак вони також стали поводитись як пророки. Тоді він втретє послав слуг, але й ті почали поводитись як пророки. 22 Врешті він сам пішов у Ра́му. Дійшовши до великого водозбору в Се́ху, він запитав: «Де Самуї́л і Давид?» Йому відповіли: «У Найо́ті,+ що в Ра́мі». 23 По дорозі звідти в Найо́т на нього теж зійшов Божий дух. Сау́л ішов і поводився як пророк, поки не прийшов у Найо́т в Ра́мі. 24 Там він також зняв із себе одяг і поводився перед Самуї́лом як пророк. Сау́л лежав голий* весь той день і всю ніч. Ось чому говорять: «Невже і Сау́л серед пророків?»+