Книга Єзекіїля
22 Єгова знову промовив до мене: 2 «Сину людський, чи ти готовий оголосити присуд* цьому місту, винному в кровопролитті,+ і виявити йому всю його гидоту?+ 3 Скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «О місто, яке проливає в себе кров,+ надходить час твого суду.+ Ти занечищуєш себе тим, що робиш гидких ідолів*!+ 4 Ти стало винним через кров, яку проливаєш,+ і нечистим через своїх гидких ідолів.+ Ти приспішуєш кінець своїх днів, і роки твої наближаються до кінця. За це я зганьблю тебе перед народами і виставлю на посміх серед усіх країв.+ 5 Близькі і далекі краї насміхатимуться з тебе,+ місто, ім’я якого нечисте, місто, повне сум’яття. 6 У тобі всі ізра́їльські провідники, користуючись своєю владою, проливають кров.+ 7 Батька і матір у тобі не шанують,+ чужинця оббирають, сироту* і вдову утискають»”».+
8 «“Ти зневажаєш мої святині й оскверняєш мої суботи.+ 9 У тобі є наклепники, які прагнуть проливати кров.+ На горах люди їдять ідольські жертви і поводяться серед тебе безсоромно.+ 10 Вони безчестять ложе* свого батька+ і ґвалтують жінку, нечисту через менструацію.+ 11 У тобі один чоловік чинить гидоту з дружиною свого ближнього,+ інший опоганює свою невістку безсоромною поведінкою,+ а ще інший ґвалтує сестру, дочку свого батька.+ 12 У тобі отримують хабарі, щоб кров проливати.+ Ти береш відсотки+ і позичаєш заради вигоди, займаєшся здирством, оббираючи ближніх,+ а мене ти повністю забуло”,— говорить Всевладний Господь Єгова.
13 “Ось я зі зневагою сплеснув у долоні, бачачи нечесні прибутки, які ти отримуєш, і кров, яку серед тебе проливають. 14 Чи залишиться в тебе мужність* і чи будуть міцними твої руки в ті дні, коли я почну діяти проти тебе?+ Я, Єгова, сказав це, і я це зроблю. 15 Я розпорошу тебе серед народів, розвію серед країв+ і покладу кінець твоїй нечистоті.+ 16 Ти будеш збезчещене на очах народів і тоді будеш змушене визнати, що я — Єгова”».+
17 Єгова знову промовив до мене: 18 «Сину людський, народ* Ізра́їля став для мене наче нічого не вартий шлак. Усі вони — ніби мідь, олово, залізо і свинець у печі, де виплавляють срібло. Вони стали подібні до шлаку.+
19 Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Через те що всі ви стали наче нічого не вартий шлак,+ я зберу вас в Єрусалимі. 20 Як кладуть у піч срібло, мідь, залізо, свинець та олово, щоб роздмухати під ними вогонь і розплавити їх, так я зберу вас у своєму гніві й люті та роздмухаю вогонь, щоб вас розплавити.+ 21 Я зберу вас і дмухну на вас полум’ям своєї люті,+ і ви розплавитесь у цьому місті.+ 22 Як плавиться срібло в печі, так і ви розплавитесь у ньому. Тоді ви зрозумієте, що це я, Єгова, вилив на вас свою лють”».
23 Єгова знову промовив до мене: 24 «Сину людський, скажи місту: “Ти — земля, яка не очиститься і не буде зрошена дощем у день обурення. 25 Пророки змовляються в ній,+ вони — мов рикаючий лев, який роздирає здобич.+ Вони пожирають людей*, відбирають багатство і коштовності. Через них у ній стає дедалі більше вдів. 26 Її священики ламають мій закон+ і оскверняють мої святині.+ Вони не відрізняють святого від звичайного,+ не пояснюють різниці між нечистим і чистим,+ нехтують моїми суботами, а мене зневажають. 27 Її князі — наче вовки, які роздирають здобич, вони проливають кров і вбивають людей* заради нечесної наживи.+ 28 Її пророки приховують їхні вчинки, наче замащують їх вапном. Вони бачать неправдиві видіння і, ворожачи, обманюють.+ Вони кажуть: «Так сказав Всевладний Господь Єгова», хоча Єгова нічого не говорив. 29 Та й самі люди у цій землі грабують і займаються шахрайством,+ вони утискають знедолених і бідних та обманюють чужинців, поводячись з ними несправедливо”.
30 “Я шукав серед них чоловіка, який би полагодив кам’яний мур чи став у проломі переді мною, щоб я не перетворив цей край у руїни,+ але такого не знайшов. 31 Тому я виллю на них своє обурення і вигублю їх полум’ям своєї люті. Я відплачу їм за їхні вчинки”,— говорить Всевладний Господь Єгова».