Прислів’я

Прихили своє вухо до моєї розважливості,+

 2 щоб ти міг оберігати своє вміння мислити

і щоб уста твої берегли знання.+

 3 Бо з губ безпутної* жінки капає мед стільниковий,+

а її уста масніші, ніж олія.+

 4 Але зрештою вона стає гіркою, як полин,+

і гострою, як обосічний меч.+

 5 Її ноги сходять до смерті,

і в могилу* простують її кроки.

 6 Вона не роздумує про стежку життя,

вона блукає дорогами і не знає, куди вони її заведуть.

 7 Тож послухайте мене, сини мої,

і не відвертайтеся від того, що я кажу.

 8 Тримайся подалі від неї

і не наближайся до дверей її дому,+

 9 щоб ти не втратив поваги в людей+

і щоб не страждав решту свого життя*,+

10 щоб чужі не забрали те, що ти набув*,+

і щоб у дім чужинця ти не віддав усе, здобуте важкою працею.

11 Інакше ти стогнатимеш наприкінці свого життя,

коли сили покинуть тебе і знеможеться твоє тіло.+

13 Не слухав я голосу наставників

і не зважав на вчителів.

14 На очах усього збору*

я опинився на крок від загибелі».+

15 Пий воду з власної криниці*,

воду, що тече* з твого джерела.+

16 Чи ж мають по вулицях розливатись твої джерела

і потоки твої по ринкових площах?+

17 Нехай вони будуть тільки для тебе,

а не для чужих.+

18 Хай твоє джерело* буде благословенне,

і радій дружиною своєї молодості.+

20 Навіщо тобі, сину мій, захоплюватися безпутною* жінкою

та обіймати груди розпусниці*?+

21 Адже дороги людини — перед очима Єгови,

він перевіряє всі її стежки.+

22 Неправедний попадає у пастку власних провин

і буде зв’язаний мотузками свого ж гріха.+

23 Він помре, бо не прийняв повчання,

він заблукає через надмір безглуздя свого.