Книга Михея
1 Слово, яке Єгова промовив через Михе́я*+ з Мореше́та за днів юдейських царів+ Йота́ма,+ Аха́за+ та Єзекı́ї.+ Це слово Михе́й почув у видінні про Сама́рію та Єрусалим:
2 «Послухайте, всі народи!
Почуй, земле і все, що тебе наповнює!
Хай Всевладний Господь Єгова буде за свідка проти вас,+
нехай свідчить Єгова зі свого святого храму.
3 Бо Єгова виходить з місця свого перебування,
він зійде і буде топтати земні вершини.
а долини розділяться,
як віск від вогню,
як води, що спадають зі стрімкої кручі.
Хто ж винен у бунті Якова?
Хіба не Сама́рія?+
І хто збудував у Юді священні узвишшя?+
Хіба не Єрусалим?
6 Я оберну Сама́рію на купу руїн у полі,
і на її місці розводитимуть виноградники.
Її каміння я скину* в долину
та оголю її основи.
7 Усіх її різьблених ідолів я розтрощу,+
всі подарунки, які вона отримала за свої послуги*, спалю у вогні,+
а всіх ідолів знищу.
Вона назбирала це з плати за проституцію,
і все це заберуть, щоб платити іншій проститутці».
8 Тому я буду голосити й ридати,+
буду ходити роздягнений і босий,+
буду завивати, як шакал,
і тужливо кричати, як страус.
9 Бо рана Сама́рії невигойна,+
вона поширилась аж до Юди,+
дійшла до брами мого народу, до Єрусалима.+
10 «Не розголошуйте про це в Га́ті
і не плачте.
У Бет-А́фрі* качайтеся в поросі.
11 Мешканці* Шафı́ру, йдіть у вигнання нагі й осоромлені.
Мешканці* Цаана́на не виходять зі свого міста.
Бет-Еце́л був для вас сховком, а тепер там лунатиме тільки ридання.
13 Запрягайте баских коней у колісницю, мешканці* Лахı́ша.+
Ви втягнули у гріх сіонську дочку,
бо в ній бунтуються ізраїльтяни.+
14 Тому ти, сіонська дочко, даси прощальні дари Мореше́т-Га́ту.
Усі доми Ахзı́ва+ стали оманою для Ізра́їлевих царів.
15 Мешканці* Маре́ші,+ я приведу до вас завойовника*.+
Слава Ізра́їля дійде аж до Адулла́ма.+
16 Поголи собі голову, зістрижи волосся, побиваючись за своїми любими дітьми.
Зроби собі лисину, як в орла,
бо їх забрали від тебе у вигнання».+