Ісуса Навина

22 Тоді Ісус Нави́н скликав руви́мівців, га́дівців та половину племені Манасı́ї 2 і сказав їм: «Ви дотримувалися всього, що велів вам Мойсей,+ слуга Єгови, і слухалися всіх моїх наказів.+ 3 Весь цей час, аж донині, ви не покидали своїх братів+ та виконували наказ Єгови, вашого Бога.+ 4 І ось ваш Бог Єгова дарував мир вашим братам, як і обіцяв їм.+ Тепер ви можете повернутися до своїх наметів у землю, яку Мойсей, слуга Єгови, дав вам у володіння по той бік* Йордану.+ 5 Тільки старанно дотримуйтеся наказів та Закону, який дав вам Мойсей, слуга Єгови,+ — любіть свого Бога Єгову,+ ходіть усіма його дорогами,+ виконуйте його заповіді,+ горніться до нього+ і служіть йому+ всім своїм серцем і всією своєю душею*».+

6 Після цього Ісус Нави́н поблагословив їх та відіслав додому, і вони пішли до своїх наметів. 7 Одній половині племені Манасı́ї Мойсей дав спадок у Баша́ні.+ А іншій половині Ісус Нави́н дав землю на західному боці Йордану+ разом з їхніми братами. Коли Ісус Нави́н відсилав їх до наметів, він поблагословив їх 8 і сказав: «Вертайтеся до своїх наметів і візьміть з собою великі маєтки, численну худобу, срібло, золото, мідь, залізо та багато одягу.+ Поділіться зі своїми братами здобиччю,+ яку ви захопили у ворогів».

9 Після того руви́мівці, га́дівці і половина племені Манасı́ї розійшлися з іншими ізраїльтянами і вирушили з Шı́ло, що в ханаа́нському краї, до Гілеа́ду+ — землı́, яку вони отримали у власність і в якій оселилися за наказом Єгови, даним через Мойсея.+ 10 Коли руви́мівці, га́дівці й половина племені Манасı́ї прибули до околиць Йордану в ханаа́нському краї, то збудували біля ріки дуже великий жертовник. 11 Згодом інші ізраїльтяни почули+ таке: «Руви́мівці, га́дівці та половина племені Манасı́ї побудували жертовник на кордоні ханаа́нського краю, біля Йордану, на території, яка належить ізраїльтянам». 12 Почувши це, ізраїльтяни зібралися всією громадою в Шı́ло,+ щоб піти проти них війною.

13 Тоді ізраїльтяни відіслали в Гілеа́д до руви́мівців, га́дівців і до половини племені Манасı́ї Пінха́са,+ сина священика Елеаза́ра, 14 а з ним 10 провідників родів — по одному провіднику з кожного роду, з кожного племені Ізра́їля. Усі вони були головами родів між Ізра́їлевими тисячами*.+ 15 І коли посланці прийшли в Гілеа́д до руви́мівців, га́дівців та половини племені Манасı́ї, то сказали:

16 «Ціла громада Єгови запитує вас: “Чому ви зрадили+ Бога Ізра́їля? Ви сьогодні відвернулися від Єгови, бо побудували собі жертовник і збунтувалися проти Єгови.+ 17 Чи ж мало нам провини, яку ми вчинили коло Пео́ру? Ми досі не очистилися від неї, хоча громада Єгови і була покарана.+ 18 А тепер ви відвертаєтесь від Єгови! Таж якщо ви сьогодні збунтуєтеся проти Єгови, то завтра він розгнівається на всю Ізра́їлеву громаду.+ 19 Коли земля, якою ви заволоділи, нечиста, то поверніться в край, що належить Єгові,+ — край, де стоїть святий намет Єгови,+ та оселіться серед нас. Але проти Єгови не бунтуйтеся і не робіть з нас бунтівників, будуючи собі ще один жертовник, бо в нас уже є жертовник Єгови, нашого Бога.+ 20 Хіба ж не на всю громаду Ізра́їля розгнівався Бог, коли Аха́н,+ син Зера́ха, зрадив Бога і взяв те, що треба було знищити*?+ І не він один загинув через ту провину”».+

21 На це руви́мівці, га́дівці та половина племені Манасı́ї відповіли головам Ізра́їлевих тисяч*:+ 22 «Єгова — Бог над богами*! Єгова — Бог над богами!+ Він знає, і весь Ізра́їль також буде знати. Якщо ми збунтувалися і стали невірними Єгові, нехай він не пощадить нас сьогодні. 23 Якщо ми збудували собі цей жертовник, аби відвернутися від Єгови й складати на ньому цілопалення, хлібні приношення й мирні жертви, то хай Єгова покарає нас.+ 24 Насправді ж ми зробили це з іншої причини. Ми подумали, що в майбутньому ваші сини скажуть нашим синам: “Яке ви маєте право поклонятися з нами Єгові, Богу Ізра́їля?* 25 Таж Єгова розділив Йорданом нас і вас, руви́мівці й га́дівці. Ви не маєте нічого спільного з Єговою!” І ваші сини будуть перешкоджати нашим синам поклонятися* Єгові.

26 Тому ми подумали: “Нам обов’язково потрібно збудувати собі жертовник, але не для того, щоб приносити цілопалення чи жертви, 27 а щоб він став свідком між нами і вами+ та між нашими нащадками* — свідком того, що ми будемо служити Єгові, складати цілопалення, мирні жертви та інші жертвоприношення.+ Тоді в майбутньому ваші сини не скажуть нашим синам: «Ви не маєте нічого спільного з Єговою!»” 28 Ми подумали: “Якщо вони в майбутньому скажуть це нам і нашим нащадкам*, то ми відповімо: «Подивіться на жертовник, який наші прабатьки зробили на подобу жертовника Єгови. Вони поставили його не для цілопалень чи жертвоприношень, а як свідка між вами і нами»”. 29 Нам навіть на думку не спадало бунтуватися проти Єгови і відвертатись від Єгови!+ Ми зовсім не хотіли будувати собі інший жертовник для цілопалень, хлібних приношень і жертв, бо в нас уже є жертовник Єгови, нашого Бога, що стоїть перед його святим наметом».+

30 Коли священик Пінха́с, а також провідники громади і голови Ізра́їлевих тисяч*, які були з ним, почули слова нащадків Руви́ма, Га́да і Манасı́ї, то це їм сподобалось.+ 31 Тож Пінха́с, син священика Елеаза́ра, сказав нащадкам Руви́ма, Га́да і Манасı́ї: «Сьогодні ми переконалися, що Єгова між нами, бо ви не зрадили Єгову. Ви врятували ізраїльтян від руки Єгови».

32 Після цього Пінха́с, син священика Елеаза́ра, і провідники народу повернулися з Гілеа́ду від руви́мівців та га́дівців у ханаа́нський край і принесли відповідь решті ізраїльтян. 33 Почуте сподобалося ізраїльтянам, тож вони прославили Бога й більше не говорили про те, щоб піти війною на руви́мівців та га́дівців і зруйнувати їхній край.

34 Тож руви́мівці та га́дівці дали тому жертовнику назву*, бо казали: «Це свідок для нас, що Єгова — правдивий Бог».