Суддів

20 Зрештою вийшли всі ізраїльтяни — від Да́на+ до Бее́р-Ше́ви та весь Гілеа́д+ — і ціла громада зібралася разом* перед Єговою у Мı́цпі.+ 2 Провідники народу, всіх племен Ізра́їля, зайняли свої місця серед збору Божого народу. Піших воїнів, озброєних мечами, було 400 000 чоловіків.+

3 А веніями́нівці почули, що ізра́їльські чоловіки пішли у Мı́цпу.

Тоді ізра́їльські чоловіки сказали: «Розкажіть, як сталася така жахлива річ».+ 4 На це левіт,+ чоловік замордованої жінки, сказав: «Я прийшов зі своєю наложницею до Веніями́нової Гı́ви,+ щоб заночувати там. 5 Вночі мешканці* міста зібралися проти мене й оточили дім, в якому я зупинився. Вони хотіли вбити мене, але зґвалтували мою наложницю, і вона померла.+ 6 Тож я взяв тіло своєї наложниці, порізав його на частини і розіслав по всіх наділах Ізра́їлевого спадку,+ бо веніями́нівці повелися в Ізра́їлі ганебно і безсоромно. 7 Тепер, весь народе Ізра́їля, порадь+ і скажи, що робити».

8 Тож весь народ піднявся разом* і промовив: «Ніхто з нас не піде до свого намету і не повернеться у свій дім. 9 А Гı́ві ми зробимо ось що: хай ті, на кого вкаже жеребок,+ виступлять проти неї. 10 В усіх Ізра́їлевих племенах ми виберемо по 10 чоловіків з кожних 100, по 100 з кожної 1000 і по 1000 з кожних 10 000. Нехай вони зберуть харчі для війська, яке піде на мешканців Веніями́нової Гı́ви і відплатить за ганебний вчинок, який вони зробили в Ізра́їлі». 11 Отож всі ізра́їльські чоловіки, об’єднавшись, разом* вирушили проти Гı́ви.

12 Тоді племена Ізра́їля послали чоловіків до всіх веніями́нівців з такими словами: «Як ви могли допустити, щоб серед вас сталася така жахлива річ? 13 Видайте нам тих нікчемних чоловіків з Гı́ви,+ ми покараємо їх смертю й вигубимо зло з-посеред Ізра́їля».+ Але веніями́нівці не хотіли слухати своїх братів, ізраїльтян.

14 Веніями́нівці з різних міст зійшлися до Гı́ви, щоб піти на бій з ізра́їльськими чоловіками. 15 Того дня веніями́нівці скликали зі своїх міст 26 000 чоловіків, озброєних мечами, окрім 700 вправних воїнів із самої Гı́ви. 16 У цьому війську було 700 лівшів, вправних воїнів. Кожен з них метав камінь із пращі, не хиблячи ані на волосину.

17 А ізраїльтян, без веніями́нівців, зібралося 400 000 чоловіків, озброєних мечами,+ і кожен з них був досвідченим воїном. 18 Вони вирушили в Бете́ль і запитали Бога:+ «Хто з нас має очолити бій з веніями́нівцями?» Єгова відповів: «Нехай Юда очолить».

19 Після того ізраїльтяни вийшли вранці і стали табором, щоб воювати проти Гı́ви.

20 Ізра́їльські чоловіки вирушили в бій з веніями́нівцями і вишикувалися в бойовому порядку біля Гı́ви. 21 А веніями́нівці вийшли з Гı́ви і вбили того дня 22 000 ізраїльтян. 22 Проте ізра́їльські воїни не втратили відваги і знову вишикувалися в бойовому порядку на тому ж місці, що й першого дня. 23 Тоді ізраїльтяни пішли до Бете́ля, плакали перед Єговою аж до вечора і запитували Єгову: «Чи нам знову йти на бій з веніями́нівцями, нашими братами?»+ Єгова відповів: «Ідіть».

24 Тож другого дня ізраїльтяни наблизилися до веніями́нівців, 25 а ті вийшли їм назустріч з Гı́ви і погубили ще 18 000 ізраїльтян,+ озброєних мечами. 26 Після того всі ізра́їльські чоловіки пішли до Бете́ля. Вони сиділи перед Єговою,+ плакали й постили+ аж до вечора і приносили перед Єговою цілопалення+ та мирні жертви.+ 27 І, оскільки в той час у Бете́лі був ковчег угоди правдивого Бога, вони стали запитувати в Єгови,+ що робити далі. 28 У ті дні при ковчезі служив* Пінха́с,+ син Елеаза́ра, Ааронового сина. Ізраїльтяни запитали: «Йти нам знову проти веніями́нівців, наших братів, чи ні?»+ Єгова відповів: «Ідіть, бо завтра я віддам їх у вашу руку». 29 Тож ізраїльтяни поставили засідку+ довкола Гı́ви.

30 На третій день вони знову виступили проти веніями́нівців і, як раніше, вишикувалися в бойовому порядку коло Гı́ви.+ 31 Коли веніями́нівці вийшли назустріч ізраїльтянам, ті стали відводити їх від міста.+ Веніями́нівці, як і під час попередніх боїв, почали нападати і вбивати ізраїльтян на битих дорогах, одна з яких веде до Бете́ля, а друга до Гı́ви. Тож на відкритому полі полягло близько 30 ізра́їльських воїнів.+ 32 Тоді веніями́нівці сказали: «Вони знову зазнаю́ть поразки».+ Але ізраїльтяни говорили: «Відступаймо, щоб вони відійшли від міста на биті дороги». 33 Тоді всі ізра́їльські чоловіки повставали і вишикувалися у бойовому порядку біля Ваа́л-Тама́ру, а ті, хто був у засідці довкола Гı́ви, рушили в наступ. 34 Коли 10 000 вправних воїнів з усього Ізра́їля підійшли до Гı́ви, зчинився запеклий бій. Веніями́нівці не знали, що на них насувається лихо.

35 Єгова розбив Веніями́на+ перед Ізра́їлем, і того дня від рук ізраїльтян полягло 25 100 веніями́нівців, озброєних мечами.+

36 Коли ізраїльтяни відступали, покладаючись на свою засідку біля Гı́ви,+ веніями́нівці думали, що ті зазнаю́ть поразки.+ 37 Тим часом воїни із засідки швидко напали на Гı́ву. Вони розбіглися по цілому місті й вигубили мечем усіх його мешканців.

38 Ізраїльтяни ж домовилися, що засідка подасть їм знак — дим, який здійматиметься над містом.

39 Тож, як ізраїльтяни стали відступати під час бою, веніями́нівці почали нападати і вбили близько 30 чоловіків.+ Веніями́нівці казали: «Вони точно зазнаю́ть поразки, як і в попередній битві».+ 40 Та з міста почав здійматися дим стовпом: це був знак для ізраїльтян. Коли веніями́нівці озирнулися, то побачили, що місто охоплене вогнем, який піднімався аж до неба. 41 Тоді ізраїльтяни розвернулися та пішли в наступ на веніями́нівців, і ті злякалися, побачивши, що лиха їм не минути. 42 Вони кинулись тікати від ізраїльтян у пустелю, але ті не відступали від них. Повибігали також ізра́їльські воїни, що були в місті, і стали їх вбивати. 43 Ізраїльтяни оточили веніями́нівців та гналися за ними, не даючи їм спочинку, і били їх аж до Гı́ви, до її східного боку. 44 Серед веніями́нівців полягло 18 000 воїнів. Усі вони були сильними воїнами.+

45 Веніями́нівці розвернулися і стали втікати в пустелю, до скелі Риммо́н.+ А ізраїльтяни вбили* на дорогах 5000 веніями́нівців і, погнавшись за вцілілими воїнами до Гідо́ма, вбили ще 2000. 46 Усіх же веніями́нівців, які полягли того дня, було 25 000 сильних воїнів, озброєних мечами.+ 47 Але 600 чоловіків утекли в пустелю, до скелі Риммо́н, і пробули там чотири місяці.

48 Ізраїльтяни повернулися і стали вигублювати мечем у Веніями́нових містах усіх, хто залишився,— і людей, і тварин. Всі міста на своєму шляху вони попалили вогнем.