Буття
34 А Діна, дочка Лı́ї, яку та народила Якову,+ не раз приходила до молодих жінок того краю+ і проводила з ними час*. 2 Її побачив Сихе́м, син хіввея́нина+ Гамо́ра, провідника краю, і потім забрав та зґвалтував її. 3 І він* дуже прив’язався до Діни, дочки Якова, закохався в цю дівчину і став запевняти її у своїй любові*. 4 Зрештою Сихе́м сказав своєму батькові Гамо́ру:+ «Візьми мені цю дівчину за дружину».
5 Яків почув, що Сихе́м зґвалтував його дочку Діну, коли його сини пасли в полі отару. Тож він вирішив нікому нічого не розповідати, поки вони не повернуться. 6 Через якийсь час Гамо́р, Сихе́мів батько, прийшов до Якова, щоб з ним порозмовляти. 7 А сини Якова, почувши про все, відразу повернулися з поля. Те, що сталося, сильно їх образило і розлютило, бо Сихе́м повівся негідно і стягнув ганьбу на Ізра́їля, зґвалтувавши дочку Якова.+
8 Тож Гамо́р сказав: «Мій син Сихе́м дуже хоче бути з* вашою дочкою. Прошу, віддайте Діну йому за дружину. 9 Порідніться* з нами. Дайте нам своїх дочок, а собі візьміть наших.+ 10 Перед вами весь наш край. Залишайтеся з нами і живіть тут, ведіть торгівлю та набувайте майно». 11 Тоді Сихе́м звернувся до батька і братів дівчини: «Виявіть мені ласку. Я дам вам усе, що скажете. 12 Хочете, просіть за неї дуже великий викуп та будь-який дар.+ Я готовий дати все, чого забажаєте, тільки дозвольте одружитися з нею».
13 А сини Якова вирішили обманути Сихе́ма та його батька Гамо́ра за те, що Сихе́м зґвалтував їхню сестру Діну. 14 Вони сказали: «Ми не можемо цього зробити, не можемо дати нашу сестру чоловікові, який необрізаний*.+ Це для нас ганьба. 15 Ми дамо її лише за умови, що ви станете такими, як ми, і обріжете всіх ваших чоловіків.+ 16 Тоді ми дамо вам своїх дочок, а ваших візьмемо собі; ми будемо жити разом і станемо одним народом. 17 Якщо ж ви не послухаєтесь і не обріжетеся, ми заберемо свою дочку та й підемо».
18 Це сподобалося Гамо́ру+ та його сину Сихе́му,+ 19 і молодий чоловік, не зволікаючи, зробив те, що вони просили,+ бо йому дуже подобалась дочка Якова. А Сихе́м був найшанованішим у цілому домі свого батька.
20 Тож Гамо́р і його син Сихе́м пішли до міської брами і сказали чоловікам свого міста:+ 21 «Ці люди хочуть жити в мирі з нами. Нехай залишаються в нашому краю і ведуть торгівлю; землі вистачить для всіх. Ми будемо одружуватися з їхніми дочками, а вони — з нашими.+ 22 Але вони погодяться жити з нами і стати з нами одним народом лише за однієї умови: всі наші чоловіки мають бути обрізані, як і вони.+ 23 Хіба ж тоді все їхнє майно, все багатство і вся худоба не перейдуть до нас? Тож погодьмося на їхні слова, щоб вони жили з нами». 24 Тоді всі, хто збирався біля міської брами, послухалися Гамо́ра та його сина Сихе́ма, і всі чоловіки — всі, хто збирався біля брами,— обрı́залися.
25 А на третій день, коли вони відчували сильний біль, два сини Якова, Симео́н і Ле́вій, Дінині брати,+ взяли мечі і, ввійшовши в місто, мешканці якого нічого не підозрювали, повбивали всіх чоловіків.+ 26 Вони вбили мечем Гамо́ра та його сина Сихе́ма, а тоді забрали Діну з Сихе́мового дому і пішли. 27 Після того як були вбиті всі чоловіки того міста, інші сини Якова прийшли і пограбували місто за те, що Сихе́м зґвалтував їхню сестру.+ 28 Вони забрали їхню велику і дрібну худобу, ослів і все, що було в місті та на полі. 29 Також вони пограбували їхні доми, забрали все їхнє майно, а їхніх дружин і малих дітей взяли в полон.
30 Після того Яків сказав Симео́ну й Ле́вію:+ «Ви стягнули на мене велике лихо*. Тепер мешканці цього краю — ханаа́нці та періззея́ни — зненавидять мене. Вони точно зберуться, нападуть на мене та на мій дім і всіх повбивають, бо нас небагато». 31 А брати у відповідь сказали: «Невже з нашою сестрою мають поводитись як з повією?»