Псалми
74 Боже, чому ти нас відкинув назавжди?+
Чому гнів твій палає* на отару твого пасовиська?+
Згадай про гору Сіон, де ти пробуваєш.+
3 Скеруй свої кроки до вічних руїн.+
Ворог зруйнував усе в місці святому.+
4 Противники здійняли переможний крик у місці твоїх святих зборів*+
і поставили там свої прапори як знаки.
5 Вони — як ті, хто рубає сокирою густий ліс.
6 Порозбивали вони сокирами й залізними ломами різьблені стіни святині,+
осквернили і зрівняли з землею намет, який носить ім’я твоє.
8 Вони та їхні нащадки сказали у серці своєму:
«Спалимо в цьому краю всі місця Божих зборів*».
9 Ми ж своїх знаків не бачимо,
більше немає пророків,
і ніхто серед нас не знає, доки все це триватиме.
10 Боже, аж доки ворог буде насміхатися?+
Чи ж вічно він зневажатиме ім’я твоє?+
11 Чому ти стримуєш праву руку свою?+
Витягни її з-за пазухи* і винищ їх.
13 Своєю силою ти збурив море,+
у водах розтрощив голови морським чудовиськам,
14 розтрощив голови левіафа́ну*
і дав його на поживу людям, що мешкають у пустелях.
15 Розсік ти землю, і забили джерела та ринули потоки.+
Ти висушив річки, які ніколи не пересихали.+
20 Згадай угоду, яку ти уклав з нами,
бо темні закутки землі повні насилля.
21 Нехай пригнічені не зазнають розчарування.+
Нехай знедолені та бідні прославляють твоє ім’я.+
22 Устань, Боже, і захисти в суді свою справу.
Пам’ятай, що безумні насміхаються з тебе кожен день.+
23 Не забудь того, що говорять твої вороги.
Крик тих, хто бунтує проти тебе, здіймається постійно.