Дії апостолів
25 Через три дні після того, як Фест+ прибув у провінцію і почав правити в ній, він відправився з Кеса́рії до Єрусалима. 2 Там старші священики та впливові юдеї подали йому обвинувачення проти Павла.+ Вони благали Фе́ста 3 зробити їм послугу* — дати наказ, щоб Павла привели до Єрусалима. А самі вони готували засідку, збираючись вбити Павла в дорозі.+ 4 Але Фест відповів, що Павла мають тримати в Кеса́рії і що сам він незабаром повернеться туди. 5 «Отож нехай ті з вас, хто при владі,— сказав він,— підуть зі мною і висунуть проти цього чоловіка обвинувачення, якщо він дійсно зробив щось погане».+
6 Пробувши серед них днів вісім-десять, Фест вирушив до Кеса́рії, а наступного дня сів на судове місце й наказав привести Павла. 7 Коли він увійшов, його оточили юдеї, що прийшли з Єрусалима, і почали висувати проти нього багато серйозних обвинувачень, яких не могли довести.+
8 Тоді Павло сказав на свій захист: «Я не вчинив жодного гріха — ні проти Закону юдеїв, ні проти храму, ні проти цезаря».+ 9 А Фест, прагнучи догодити юдеям,+ сказав Павлові у відповідь: «Може, ти хочеш, щоб ми пішли до Єрусалима і тебе судили там у моїй присутності на підставі цих обвинувачень?» 10 Однак Павло відповів: «Я стою перед судовим місцем цезаря, де мене і належить судити. Я не зробив юдеям нічого поганого, і ти сам це добре знаєш. 11 Якщо я дійсно винен і вчинив те, за що заслуговую смерті,+ то не благаю про помилування. Якщо ж звинувачення цих людей безпідставні, то ніхто не має права видати мене тільки для того, щоб їм догодити. Я вимагаю суду цезаря!»+ 12 Тоді Фест, поговоривши з радниками, сказав: «Вимагаєш суду цезаря? То й підеш до цезаря».
13 Через кілька днів до Фе́ста в Кеса́рію прибули з візитом ввічливості цар Агрı́ппа й Веронı́ка. 14 І, оскільки вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві Павлову справу, сказавши:
«Є тут один чоловік, якого Фелікс залишив ув’язненим.+ 15 Коли я був у Єрусалимі, старші священики і старійшини юдеїв подали проти нього обвинувачення,+ просячи його засудити. 16 Але я їм відповів, що в ри́млян не заведено видавати людину, щоб комусь догодити. Спочатку обвинувачений повинен особисто зустрітися з обвинувачами, щоб мати можливість виступити на свій захист.+ 17 Тож, коли вони прибули сюди, я не зволікав і відразу наступного дня сів на судове місце та наказав привести цього чоловіка. 18 Виступивши, обвинувачі не висунули жодного обвинувачення в злочинах, про які я сподівався почути.+ 19 Вони просто сперечалися з ним про своє поклоніння божеству*+ і про чоловіка, на ім’я Ісус, котрий помер, хоча Павло твердив, що він живий.+ 20 Не знаючи, як розв’язати цю суперечку, я запитав, чи хотів би він піти до Єрусалима і там стати перед судом з приводу цих обвинувачень.+ 21 Але коли Павло звернувся з проханням залишити його під вартою до рішення Августа,+ я наказав і далі тримати його під вартою, поки не відішлю його до цезаря».
22 Тоді Агрı́ппа сказав Фе́сту: «Я хотів би особисто почути цього чоловіка».+ Той відказав: «Завтра ти його почуєш». 23 Тож наступного дня Агрı́ппа і Веронı́ка прибули з великою пишнотою та ввійшли в зал суду разом з воєначальниками, а також з міською знаттю. Після того за наказом Фе́ста привели Павла. 24 І Фест сказав: «Царю Агрı́ппо та всі присутні! Перед вами чоловік, на якого мені скаржилась вся юдейська громада як в Єрусалимі, так і тут. Вони кричали, що він не повинен більше жити.+ 25 Однак я побачив, що він не зробив нічого, за що заслуговував би смерті.+ Тож, коли він сам став вимагати суду Августа, я вирішив послати його до нього. 26 Але в цій справі я не можу написати моєму пану нічого конкретного. Тому я і привів його до всіх вас, зокрема до тебе, царю Агрı́ппо, щоб після суду я мав що написати. 27 Бо мені здається, що було б немудро посилати в’язня, не вказавши обвинувачень проти нього».