Книга Йова
40 І Єгова відповідав Йову далі:
2 «Чи може людина звинувачувати Всемогутнього і сперечатися з ним?+
Кладу я руку собі на уста.+
5 Я раз говорив, але вже не маю що відповісти,
говорив удруге, але більше не буду нічого казати».
6 Тоді Єгова сказав Йову з-посеред бурі:+
7 «А тепер, прошу тебе, підпережись як чоловік.
Я буду запитувати, а ти розповідай мені.+
8 Чи ти заперечиш* мою справедливість?
Невже будеш звинувачувати мене, щоб себе оправдати?+
9 Чи рука твоя така ж могутня, як рука правдивого Бога?+
Чи може твій голос гриміти так, як його?+
10 Прошу, прикрась себе славою і величністю,
зодягнись у велич і пишноту.
11 Покажи свою лютість і гнів,
подивись на всіх пихатих і принизь їх.
12 Подивись на всіх пихатих і впокори їх,
розтопчи неправедних на місці.
15 Подивись на бегемота, котрого я створив, як і тебе.
Він їсть траву, наче бик.
16 Його велика сила — у стегнах,
його могутність — у м’язах живота.
17 Він випростовує свій хвіст, що міцний, немов кедр,
сухожилля на стегнах у нього переплетені.
18 Кістки його — мідні труби,
його ноги — мов стовпи з кутого заліза.
20 Йому приносять свій плід гори,
де бавиться вся звірина.
21 Ховається він серед очерету в болоті,
вилежується під лотосовими деревами.
23 Якщо розбурхується ріка, він не лякається,
навіть якби Йордан+ ринув у пащу йому, він був би спокійний.
24 Чи може хтось схопити його, коли він дивиться?
Чи може гаком* йому ніздрі пробити?